Єзерищенський замок

Замок був збудований за 3 км на схід від сучасного міського селища Єзерище, на півострові озера Єзерище, на північ від села Містечко. Мав чотирикутну форму із розмірами сторін 100×120 м. Був оточений земляними валами (висотою 2-4 м), із 3 вежами (діаметром близько 15 м) та ровом, який відокремлював замок від решти частини півострова і стародавнього містечка. Із східної і північної сторін ці вали ще збереглися. Добре видно місця, де були розташовані вежі. Під час паводків і повеней низька частина півострова заливалася водою і замок перетворювався на острівну фортецю.[1] У посушливі роки протока пересихає і острів знову стає півостровом. За даними археологічних досліджень, острів був заселений, ще задовго до побудови тут замку. За описами польського хроніста Р. Гейденштейна, замок мав значні укріплення і разом з Полоцьким замком панував «над усім краєм». Це була фортеця на російсько-литовському пограниччі, що прикривала Вітебськ та Полоцьк, захищала внутрішні райони Великого князівства Литовського.

• XIV-XV століття — ймовірний період побудови замку та відновлення веж.
• 1558-83 — бої під час Лівонської війни.
  • 1565 — російське військо під проводом Шереметьєва та Токмакова обложило замок. На допомогу обложеному гарнізону фортеці вітебський воєвода Пац послав загін під керівництвом Снєпорода. Напавши на московські війська останній розгромив їх і вважаючи свою місію виконаною повернувся до Вітебська. Противник же зібравши всі залишки армії, напав на замок і в кривавій різанині знищив всіх захисників. Згоріла і фортеця. Але потім була відбудована у відповідності з указом Івана IV Грозного.
  • 1579 — війська короля об'єднаної польсько-литовської держави Речі Посполитої Стефана Баторія взяли Езерище. Під час штурму замок згорів але за наказом короля був відбудований.
• На початку XVII століття в замку знову сталася пожежа і всі укріплення знову згоріли.
• 1616 — замок знову був відновлений єзерищенським старостою, князем К. Соколинським за наказом короля Сигізмунда III Вази.
• У серпні 1654 замок знову був захоплений та зруйнований російськими військами на чолі із воєводою С. Стрешневим. Збереглися лише залишки валів.

У 1950 році замчище було обстежене археологом Л. В. Алексєєвим. У 1971 році археолог Г. В. Штих виконав план замчища і зробив шурф (2х2 м). У 1979 році археолог В. М. Левко провела розкопки на площі 100 м² і прорізку південної вежі з валом. Дослідження показало, що висота насипу від центру до основи 6 м., радіус — 12 м., ядро ​​початкового валу виконано із щільної яскраво-червоної глини, висота 1,5 м. Вал та насип під основою вежі розділялися ровом завглибшки 0,8-1 м. На майданчику, що був основою вежі, виявлений фрагмент (близько 1 м.) із суміші глини, піску, гравію і дрібних каменів. Вище нього залягав прошарок тьмяного забарвлення із вугілля та попелу. Над ним зафіксовані залишки дерев'яних конструкцій, перекритих культурним шаром товщиною близько 1 м, де знаходився пізніший фундамент вежі, складений із 2 ярусів великих валунів. Знайдена кераміка свідчить, що побудова і відновлення веж замку відноситься до XIV-XV століть. Це підтверджується письмовими згадками, згідно із якими в XIV столітті існувала Озерищенська волость із центром у містечку Озерищи (нині Єзерище). Замок, ймовірно, був побудований для захисту населення прикордонної волості. При розкопці на південній околиці городища біля валу культурний шар має товщину 0,15-0,4 м. У материковому шарі виявлено багато ям, заповнених попелом та шлаком. Більшість кераміки відноситься до XIV-XV століть. Вона близька за формою і орнаментом до матеріалів із Орешка та Пскова, датованих тим же часом. Одиничні знахідки XVI-XVII століть (поливана кераміка, кахель) свідчать, що в цей період замок використовувався населенням як сховище під час військових дій. Частина кераміки відноситься до 3-ї чверті I-го тисячоліття та до VIII-X століть, що підтверджує існування тут поселення до побудови замку.

• Брэжго Б. Замкі Віцебшчыны / / Б. Брэжго. — Вільня : Друкарня Я. Левіна, 1933. — 38 с. (біл.)
• Ляўко В. Азярышчанскі замак / Вольга Ляўко // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: У 2 т. Т. 1: А — К / Рэдкал: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выданне. — Мн.: БелЭн, 2007. — 688 с.: іл. — С. 210. — ISBN 978-985-11-0393-1. (біл.)
• Ляўко В. М. Езярышчанскі замак / В. М. Ляўко // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С. 331. — ISBN 978-985-11-0354-2. (біл.)
• Ляўко В. М. Замак Езярышча / В. М. Ляўко // Помнікі мастацкай культуры Беларусі: Новыя даследаванні: Зборнік артыкулаў / Акадэмія навук БССР, Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэд. С. В. Марцэлеў. — Мн.: Навука і тэхніка, 1989. — 204 с.: іл. — С. 180 — 183. — ISBN 5-343-00290-0. (біл.)

• Наш край. Езерище (рос.)
• Аркуш карти N-36-1 Межа. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1985 р. (рос.)