Єсу-Мунке
Есу-Мунке або Есу-Менгу (*Есөнмөнх, бл. 1221 — 1252) — 3-й хан Чагатайського улусу в 1247—1251 роках.
Есу-Мунке | |
---|---|
Народився | бл.1221 |
Помер |
1252 Сарай-Бату |
Країна | Юань[1] |
Національність | монгол |
Діяльність | суверен |
Титул | хан Чагатайського улусу |
Посада | Хан |
Термін | 1247—1251 рік |
Попередник | Кара-Хулегу |
Наступник | Кара-Хулегу |
Рід | Чингізиди |
Батько | Чаґатай |
Брати, сестри | Мутуген і Baidard |
Життєпис
Син хана Чаґатая, хранителя великої Яси. народився близько 1221 року. Замолоду затоваришував з Ґуюком, сином великого кагана Угедея. У 1142 році втратив батька, але не зміг стати правителем улусу. У 1146 році за підтримки гуюка, що став великим каганом, отримує право на батьківський улус.
У 1147 році повалив небожа Кара-Хулегу (сина брата Мутукана) стає новим ханом. У протистоянні з Золотою ордою підтримував Ґуюка. Після смерті останнього у 1148 році становище Есу-мунке погіршилося. Не брав участь у курултаї 1151 року, де було обрано новим великим каганом Мункез гілки Толуїдів. Останній наказав повернути владу в Чагатайському улусі Кара-Хулегу, підозрюючи Есу-Мунке у змові проти себе. Не маючи змоги чинити спротив Ему-Мунке втік до Золотої орди, де у 1152 році його було вбито. Водночас помер Кара-Хулегу, не добравшись до улуса. Новим ханом став Мубарак-шах.
Джерела
- László Lőrincz, Histoire de la Mongolie, des origines à nos jours, Roanne, Horvath, 1984
- China Biographical Database