Іан Пейслі

Іан Річард Кайл Пейслі, іноді Йен, Ян або Іен Пейслі або Пейслі (англ. Ian Richard Kyle Paisley; 6 квітня 1926(19260406), Арма, Північна Ірландія — 12 вересня 2014) — північноірландський політик, один з лідерів юніоністського руху в Ольстері, релігійний діяч. Засновник Демократичної юніоністської партії (en) і Вільної пресвітеріанської церкви Ольстера (en). За свою бескопроміссность в політиці отримав прізвисько «Доктор Ні»[5].

Іан Пейслі
Ian Paisley
Іан Пейслі
Прапор
 Перший міністр Північної Ірландії
Попередник: Девід Трімбл
Спадкоємець: Пітер Робінсон
Прапор
 1-й Голова Демократичної юніоністської партії
Спадкоємець: Пітер Робінсон
 
Ім'я при народженні: англ. Ian Richard Kyle Paisley
Народження: 6 квітня 1926(1926-04-06)[1][2][…]
Арма
Смерть: 12 вересня 2014(2014-09-12)[1][2][…] (88 років)
Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія[3]
Поховання: Ballygowand
Країна: Велика Британія
Релігія: Пресвітеріанство
Освіта: Union School of Theologyd
Партія: Демократична юніоністська партія
Батько: J. Kyle Paisleyd[4]
Мати: Isabella Turnbulld[4]
Шлюб: Eileen Paisley, Baroness Paisley of St George'sd
Діти: Ian Paisley Jrd[4], Sharon Kyle Paisleyd[4], Rhonda Elaine Kyle Paisleyd[4], Cherith Jane Kyle Paisleyd[4] і James Cassells Kyle Paisleyd[4]

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився в сім'ї баптистського пастора в Армі, але його батьки незабаром переїхали в Баллімену. Вивчав теологію в кількох протестантських коледжах. В 1946 у був висвячений на священика. Пізніше, в 1954, отримав ступінь доктора богослов'я. На початку 1950-х відбувся майновий конфлікт Пейслі з керівництвом місцевої пресвітеріанської церкви (церковне керівництво прийняло рішення передати використовувані Пейслі церковні приміщення для організації танців). У результаті Пейслі заснував у містечку Кроссгар власну конгрегацію — Вільну пресвітеріанську церква Ольстера.

У 1960-і Пейслі починає активно займатися політикою, виступаючи на стороні юніоністів. В 1966 Пейслі заснував антикатолицьку газету Protestant Telegraph, в якій викладав свої погляди. Пізніше ця газета стала одним з основних друкованих органів Демократичної юніоністської партії. На виборах 1970 року був вперше обраний до Палати громад, і з тих пір постійно переобирався. В 1971 Пейслі і Десмонд Бойл заснували Демократичну партію юніоністську, і Пейслі став її першим лідером. У 1970-і Пейслі активно виступав проти поширення дії закону про декриміналізації гомосексуальних відносин ( en) на Північну Ірландію, а також почав кампанію «Врятуйте Ольстер від содомії»(en). Крім того, Пейслі показав себе безкомпромісним супротивником примирення з ірландськими збройними угрупованнями. Завдяки цьому популярність Пейслі серед протестантів ще більше зросла, і в 1979 його було обрано в Європейський парламент.

У 1980-і Пейслі був одним з найвидніших противників поступок ірландським республіканцям і підписання англо-ірландського угоди (en). Пейслі був також противником підписання Угоди страсної п'ятниці в 1998, проте прем'єр-міністри Великої Британії та Ірландії Тоні Блер та Берті Ахерн підписали угоду. Крім того, ця угода була схвалена на референдумах в Ольстері і в Республіці Ірландія. За цим налійшли пом'якшення позиції Пейслі і його знаменна зустріч з прем'єр-міністром Ірландії Берті Ахерном. Пейслі і його Демократична юніоністська партія все ж взяли участь в роботі Асамблеї Північної Ірландії, а сам він 8 травня 2007 став Першим міністром Північної Ірландії.

В 2006 дружина Пейслі, Ейлін, отримала перство і стала членом Палати лордів, у той час як Іан продовжив залишатися членом Палати громад.

В 2008 оголосив про відхід з великої політики[5].

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Nationalencyklopedin — 1999.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119479362 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Lundy D. R. The Peerage
  5. Euronews: північноірландський політик Іен Пейслі пішов на спочинок

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.