Ібн Кузман
Абу Бакр Мухаммед іб Іса ібн Абд аль-Малік ібн Кузман аль-Асгхар (*1078 —1160) — визначний арабський поет часів володарювання династії Альморавідів в аль-Андалусі.
Ібн Кузман | |
---|---|
Ім'я при народженні | أبو بكر بن قزمان |
Народився |
1078 м. Кордова |
Помер |
1160 м. Кордова |
Країна | Аль-Андалус |
Національність | араб |
Діяльність | поет |
Знання мов | арабська[1] |
Жанр | Заджаль |
Конфесія | іслам |
Батько | Іса ібн Абд аль-Малік |
Життєпис
Походив з відомої культурної родини. Син літератора та політика Іса ібн Абд аль-Маліка аль-Наваси. Народився у Кордові у 1078 році. Здобув гарну освіту, досконало знав твори класичної арабської поезії. Згодом перебрався до Севільї. Вів життя схоже на життя трубадурів Лангедоку, полюбляв бенкети, веселощі, пийтику, навіть у Рамадан. Завершив своє життя як імам у Кордові.
Творчість
Створив новий вид строфічної поезії — заджал (мелодія), схожий на поезію малхун. За іншою думкою є першим значним поетом, що став використовувати заджал (можливо його винайшов ібн Байя), популяризувати і поширювати його.
Створював вірші андалузьким діалектом арабської мови з деяким використання латинських слів. Його твори вплинули на ранню провансальську лірику, поезію вагантів. Його віршів сповнені різних натяків, гіпербол, іронії. основна тема — стосунки між молодими людьми.
Велика частина його робіт зберігається в одній рукописи, який був знайдений в Санкт-Петербурзі у 1881 році під назвою «Диван» («Антологія») з 149 заджалів.
Джерела
- Menocal, María Rosa (EDT) /Scheindlin, Raymond P., «The Literature of Al-Andalus» (The Cambridge History of Arabic Literature) ch. 14, ISBN 0-521-47159-1 (EDT) /Sells, Michael /Publisher: Cambridge Univ Press, 2000
- Dr. Bonnie D. Irwin Dean, «Cooking With Ibn Quzman: Kitchen Imagery in Azjal nos. 90, 68, and 118.» Philological Association of the Pacific Coast Conference. Portland, 13 November 1988.
- Петрова Л. А. Андалусский заджал и генезис провансальской поэзии трубадуров//Россия и Палестина: научные и культурные связи: по материалам архивных, рукописных, книжных и музейных фондов / Библиотека РАН. — СПб.: БАН, 2014.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.