Ікт
Ікт (лат. ictus — удар, наголос) — сильна доля у стопі, ритмічний наголос у вірші, що не збігається із граматичним:
- (…) Як море — глибока туго́ю народу,
- Між світом і тьмою гориш у краска́х!
- Безкрая думками і вічна промінням,
- Смієшся в негоду,
- Зоріє Твій шлях:
- Смієшся в негоду,
- Народ Твій, як велет, буде́ йти верхами —
- Душа моя плаче без тями! (В. Пачовський).
Джерела
- Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 306
Посилання
- Ікт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 410.
- Ритмічний акцент // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 327.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.