Ільницький Дмитро Андрійович

Дмитро́ Андрі́йович Ільни́цький (нар. 29 листопада 1990; Житомир, УРСР — пом. 29 листопада 2014; Донецька область, Україна) — лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади (за іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади) Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Ільницький Дмитро Андрійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 29 листопада 1990(1990-11-29)
Житомир, Україна
Смерть 29 листопада 2014(2014-11-29) (24 роки)
Піски (Ясинуватський район)
(помер від поранень)
Поховання Військове кладовище № 2
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
 Ільницький Дмитро Андрійович у Вікісховищі

Життєпис

Дмитро Ільницький народився 29 листопада 1990 року в місті Житомир. З 1997 року навчався в Житомирській міській гуманітарній гімназії № 23. З 2001—2005 р. навчався в Житомирській міській гімназії № 3 . У 2007 році поступив в Житомирський торговельно-економічний коледж. Потім був студентом Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права та агроекологічного університету. У червні 2013 року закінчив факультет обліку і фінансів Житомирського національного агроекологічного університету. Протягом навчання в університеті проходив навчання на військовій кафедрі за військовою спеціальністю[1].

Участь в АТО

11 березня 2014 року Дмитро Ільницький добровільно вступив до лав Збройних Сил України, був призваний до 95-ї ОАМБр. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі

Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район Донецької Області) поблизу Міжнародного аеропорту Донецьк.[2][3]. 30 листопада 2014 року о 3-й годині ранку, не приходячи до тями, помер від отриманих поранень в лікарні міста Красноармійськ Донецької області. В тому бою важких поранень зазнав Іван Лесніков.

Поховали Дмитра на Смолянському військовому кладовищі у місті Житомирі[4].

Сім'я

Дмитро був єдиним сином в сім'ї. Батьки: Ільницький Андрій, Ільницька Лілія має на цей час три сестри

Нагороди
  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»[5].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

26 травня 2015 року на фасаді будівлі житомирської гімназії № 3 (вулиця Михайла Грушевського, 8), де Дмитро Ільницький навчався з 2001 по 2005 рік, було відкрито меморіальну дошку[6].

Див. також

Примітки
  1. Житомир проведе в останню путь 24-річного бійця Дмитра Ільницького
  2. Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв http://www.mil.gov.ua/multimedia/panteon-geroiv/spisok-zagiblih-vijskovosluzhbovcziv-zsu-v-hodi-vedennya-ato.html Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.
  3. http://nekropole.info/ua/person/view?id=4181972
  4. Wikimapia.org — Військове кладовище № 2
  5. Указ Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року
  6. Житомирська міська рада[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.