Іманентність
Імане́нтність (лат. immanens — «властивий, притаманний чомусь») — характеристика притаманності, властивості предмету чи явища, що випливає з його внутрішньої природи.
Імане́нтний — внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи.
Приклад: Іманентна філософія — суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії, який проголошує об'єктивний світ іманентним (внутрішнім) змістом свідомості суб'єкта.
Звідси іманентне — це формування уяви завдяки сприйняттю інформації через канали — дотик, смак, зір, нюх та слух (див. «Сигнальна система»).
Див. також
- Трансцендентність
- іманентна критика
Посилання
- Іманентність // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 414.
- Словник іншомовних слів
- План іманентності // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 220-221.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.