Імпліцитна пам'ять

Імпліцитна пам'ять (від лат. implicitus — «згорнутий, закритий») або прихована пам'ять — тип пам'яті, що забезпечує використання інформації, отриманої на основі неусвідомлюваного минулого досвіду. Іншими словами, неусвідомлювана пам'ять, на відміну від експліцитної — усвідомлюваної. Дослідним підтвердженням існування імпліцитної пам'яті вважають явище фіксування установки (ефект передування), коли суб'єкт, що спостерігається,  успішніше вирішує завдання, до яких він був підготовлений в попередньому неусвідомлюваному досвіді.

Експерименти Джона Кільстрема з семантичним фіксуванням установки показали, що постгіпнотична амнезія порушує епізодичну, але не семантичну пам'ять[1]. Це показує відмінність імпліцитної і експліцитної пам'яті.

Імпліцитна пам'ять незалежна від експліцитної пам'яті. Пов'язаними з концепцією імпліцитної пам'яті є поняття несвідомої пам'яті[2] і неусвідомлюваної пам'яті[3].

Примітки

  1. Kihlstrom J. F. Posthypnotic amnesia for recently learned material: Interactions with "episodic" and "semantic" memory // Cognitive Psychology.  1980. Vol. 12. P. 227-251.
  2. Бреєр Й., Фрейд З. Вивчення істерії.
  3. Jacoby L. L., Witherspoon, D. Remembering without awareness // Canadian Journal of Psychology.  1982. Vol. 36. P. 300-324.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.