Індакатерол

Індакатерол (англ. Indacaterol, лат. Indacaterolum) — синтетичний препарат, що належить по хімічній структурі до похідних гідроксихіноліну, що застосовується інгаляційно.[1][2] Індакатерол належить до групи селективних бета-2-адреностимуляторів із ультратривалою бронходилятуючою дією (більше 24 годин).[3][4] Індакатерол був розроблений у лабораторії швейцарського концерну «Novartis» та уперше затверджений Європейським Агентством з лікарських засобів у 2009 році[3][5] та затверджений FDA у США у 2011 році.[6]

Індакатерол
Систематизована назва за IUPAC
(R)-5-[2-[(5,6-Diethyl-2,3-dihydro-1H-inden-2-yl)amino]-1-hydroxyethyl]-8-hydroxyquinolin-2(1H)-one
Класифікація
ATC-код R03AC18
PubChem 6433117
CAS 312753-06-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C24H28N2O3 
Мол. маса 392,490 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 43%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 45,5—126 год.
Екскреція фекалії, Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ОНБРЕЗ БРИЗХАЙЛЕР,
«Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія
UA/11706/01/01
30.08.2011-30/08/2016

Фармакологічні властивості

Індакатерол — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним гідроксихіноліну та належить до групи селективних бета-2-адреностимуляторів ультратривалої дії. Механізм дії препарату полягає у стимуляції β2-адренорецепторів, які знаходяться у гладкій мускулатурі бронхів шляхом активації внутрішньоклітинної аденілатциклази, яка утворює комплекс із G-протеїном, під впливом якого підвищується утворення циклічного АМФ та стимуляція протеїнкінази типу А, що призводить до розслаблення гладкої мускулатури внутрішніх органів.[1] Індакатерол є високоселективним стимулятором β-адренорецепторів другого типу, та має вищу в 24 рази спорідненість до β2-адренорецепторів, ніж до β1-адренорецепторів, і у 20 раз вищу, ніж до β3-адренорецепторів.[2] Індакатерол у порівнянні з сальметеролом характеризується більш швидким проходженням через мембрани клітин, що пов'язано із більшою спорідненістю індакатеролу до ліпідних структур клітин, біля яких розміщені β2-адренорецептори, та забезпечує швидкий початок та довготривалість дії препарату.[3] Індакатерол має вищу спорідненість до β2-адренорецепторів, ніж сальбутамол, але нижчу, ніж сальметерол та формотерол.[2] Індакатерол є неповним агоністом β2-адренорецепторів, на відміну від формотеролу, що забезпечує вищу селективність та більшу безпечність у застосуванні препарату.[2][3] Індакатерол при інгаляційному введенні діє виключно на β2-адренорецептори бронхів та не впливає на рецептори в інших органах, у тому числі на β1-адренорецептори міокарду.[1] При застосуванні індакатеролу зменшується перерозтягнення легень, як динамічне, так і в стані спокою, та покращуються показники функції зовнішнього дихання, у тому числі у порівнянні з формотеролом, сальметеролом/флутиказоном та тіотропію бромідом.[1][3] При тривалому застосуванні індакатеролу спостерігається розвиток толерантності до препарату, а при застосуванні значно вищих від середньотерапевтичних доз препарату різко зростає ймовірність важких побічних ефектів, у тому числі пов'язаних із активацією адренорецепторів міокарду (у тому числі тахікардію, фібриляцію передсердь, явища ішемії міокарду, подовження інтервалу QT), а також можливість виникнення ефекту «рикошету» — посилення бронхоспазму при перевищенні середньотерапевтичної дози препарату або занадто частому застосуванні.[1][7] Незважаючи на швидкий початок дії препарату, індакатерол не рекомендується для зняття гострих приступів бронхіальної астми.[1][7]

Фармакокінетика

Індакатерол швидко всмоктується після інгаляційного застосування у дихальних шляхах, початок дії препарату спостерігається за 5 хвилин після інгаляції препарату[3] та триває 24 години.[1][2] Максимальна концентрація в крові досягається протягом 15 хвилин після інгаляції препарату.[1][2] Біодоступність препарату становить 43%. Індакатерол добре проникає у тканини організму.[2] Згідно досліджень, препарат проходить через плацентарний бар'єр. Даних за виділення індакатеролу в грудне молоко немає.[1] Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться індакатерол із організму переважно із калом, частково виводиться із сечею переважно у незміненому вигляді, та частково у вигляді метаболітів.[1][2] Період напіввиведення препарату складає 45,5—126 годин[1][2], немає даних про зміну цього часу при порушеннях функції печінки та нирок.

Показання до застосування

Індакатерол застосовується при бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень для довготривалого лікування обструкції дихальних шляхів.[1][2]

Побічна дія

При застосуванні індакатеролу найчастіше спостерігаються наступні побічні ефекти: нежить та фарингіт (9%), кашель (5—7%), інфекції верхніх дихальних шляхів (до 6%) та головний біль (5—7%).[2][7] Часто (від 1 до 10%) при застосуванні індакатеролу спостерігаються також синусити, пневмонія, стенокардія, поява гіперглікемії та цукрового діабету, спазми м'язів та міалгії, біль у грудній клітці; нечасто (0,1—1%) спостерігається також порушення ритму, алергічні реакції, висипання на шкірі, парестезії.[1][7]

Протипокази

Індакатерол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовується препарат при вагітності та годуванні грудьми. Індакатерол не рекомендований для застосування у дітей до 18 років.[1] З обережністю препарат застосовується при гіпертиреозі, у хворих із важкими захворюваннями серцево-судинної системи, та при застосуванні лікарських препаратів, що мають здатність до подовження інтервалу QT на ЕКГ.[7]

Форми випуску

Індакатерол випускається у вигляді порошку для інгаляцій у капсулах по 150 та 300 мкг.[1][7] Європейське агентство з лікарських засобів зареєструвало для лікування обструктивних захворювань легень також комбінованих препаратів: індакатеролу та м-холінолітика тривалої дії глікопірронію для інгаляційного застосування.[8][9]; індакатерол/мометазон.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.