Індикатор типів Маєрс-Бріггс
Індикатор типів Маєрс-Бріґс (англ. Myers-Briggs Type Indicator, MBTI) — теорія типів особистісності, розроблена Ізебелою Маєрс-Бріґс та її матір'ю на підставі праць Карла Юнга.
Історія
Ізабел Маєрс була шкільним викладачем. На підставі робіт Юнга, разом зі своєю матір'ю Катаріною Бріґс вона розробила Визначник типів Маєрс-Бріґс (MBTI), в наш час[коли?] надзвичайно популярний у США (відомий також створений на його основі коротший тест Keirsey). Нерідко її теорію плутають із соціонікою, хоча соціоніка використовує додаткові параметри.
Тест
Від раніше відомого тесту Ґрея-Вілрайта новий визначник типів Маєрс-Бріґс (Myers-Briggs Type Indicator, MBTI) відрізнявся тим, що в основу першого було покладено 8 основних психічних функцій, тобто концепція Юнга, викладена ним у праці «Психологічні типи», а в основу MBTI — підхід Юнга, викладений ним у пізнішій праці «Тевістцькі лекції», а саме побудова типології за чотирма двійковими критеріями.
Загалом Маєрс використовувала 4 критерії: екстраверсія (E, extroversion) — інтроверсія (I, introversion), інтуїція (N, intuition) — сенсорика (S, sensation), мислення (T, thinking) — переживання (F, feeling), думка (J, judgment) — сприйняття (P, perception). Останній критерій різко випадав із юнгівської типології, що призвело до розмежування між послідовниками Маєрс і рештою «юнгівців». Річ у тім, що в Юнга терміни «думка» і «сприйняття» були синонімами «раціональності» та «ірраціональності» відповідно. За змістом ці терміни справді начебто нагадували відповідні юнгівські. Проте модель типів, запропонована І. Маєрс, ставила догори дриґом усю юнгівську теорію: на її думку, юнгівські раціональні відповідали комбінаціям ознак EJ + IP, а ірраціональні — IJ + EP. Пояснення такому дивному підходу вона так і не дала, і взагалі зміст і використання ознаки «раціональність — ірраціональність» у її роботах не розглядається. Проте у своїй книзі Gifts Differing вона була змушена визнати, що ознака J/P явно дає збій для інтровертів, якщо слідувати її моделі.
Сприйняття
Спочатку її тест було досить різко сприйнято академічними колами, адже в неї навіть не було психологічної освіти. Проте тест було підтримано групою ентузіастів, і поступово набув поширення спочатку у різних школах і вишах Америки, а потім — негласно — і в академічному світі. В середині 1970-х, за активної участі Мері Мак-Коллі, було створено комп'ютерну версію тесту та асоціацію прихильників типології Маєрс-Бріґс.
«Друге народження» тесту відбулося вже після її смерті, у 1984 році, коли професор психології Девід Вест Кірсі опублікував свою книгу Please Understand Me («Будь ласка, зрозумій мене»), де використовував типологію Ізабели Маєрс і заснований на ній власний тест із 72 питань. Нині[коли?] Кірсі стверджує, що його типологія (заснована на його тесті) і типологія Маєрс-Бріґс (заснована на тесті MBTI) не цілком збігаються, але тоді ця книга стала поштовхом до широкого визнання тесту і розробок саме І.Маєрс. Дотепер тест Маєрс-Бріґс широко відомий у США, поступово розповсюджується в Європі, його пройшли декілька мільйонів людей.