Інді-поп

Інді-поп (також відомий як «тві-поп» або «тві музика» у Сполучених Штатах) — один з жанрів альтернативної рок музики, що виник у Великій Британії у середині 1980-х років і бере свій початок від шотландських пост-панк гуртів, що видавалися фірмою звукозапису «Postcard Records» на початку 1980-х років, серед яких «Orange Juice», «Josef K» та «Aztec Camera» та одного з відомих британьских гуртів середини вісьмидесятих — «The Smiths». На відміну від інді-рок музики, інді-поп значно мелодійніша, не така гучна та відносно спокійніша музика.

Якийсь час термін «інді» використовувався для опису творчості незалежних артистів та фірм (англомовний термін «indie» походить від англіського слова independent (незалежний). У 1986 році з відомим музичним журналом NME вийшла плівка C86, яка стала на тривалий час уособленням «інді», на якій було записано багато різних гуртів, таких як «Primal Scream», «Bogshed», «Half Man Half Biscuit» та «The Wedding Present». І хоч у той час для цього жанру використовувалось декілька різних термінів (cutie, twee, C86), але пізніше залишилась об'єднуюча назва «інді».

Головними відмінностями «інді» у той час були мелодійність, виражене голосне бренькання гітар та схильність до невинної, фаталістичної лірики.