Інженерні споруди

Інжене́рні спору́ди — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо[1].

Залізничний тунель та віадук у Швейцарії
Обертовий суднопідіймач Фолкеркське колесо (Шотландія)
Найдовший (650 м) дерев'яний пірс у Європі (Сопот, Польща)
Гребля Корнальво (Іспанія) використовується вже протягом майже двох тисячоліть

Класифікація

Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.

До інженерних споруд належать[1]:

Інженерні споруди залежно від матеріалів, з яких вони зведені поділяються на металеві, залізобетонні, бетонні, цегляні, дерев'яні, ґрунтові та ін.

Залежно від розташування відносно рівня поверхні землі або води — на надземні, підземні, надводні, підводні, періодично затоплювані.

Залежно від терміну служби інженерні споруди поділяються на тимчасові і постійні. Постійні споруди зводяться на тривалий термін експлуатації, наприклад, залізниці, заводи, фабрики, електростанції тощо. Тимчасові споруди будуються на цілком певний невеликий період, це, наприклад, дамби обвалування і перемички котлованів споруджуваних гідротехнічних споруд, підсобні приміщення будівельних майданчиків та ін.

Залежно від геометричної форми в плані інженерні споруди бувають лінійні і площинні. До лінійних споруд належать дороги, лінії електропередач, трубопроводи, канали, лінії зв'язку. До площинних належать вузли гідротехнічних споруд, комплекси промислових споруд і населених місць, аеропорти та ін.

Вимоги до інженерних споруд

Інженерні споруди, які будуються повинні відповідати призначенню, забезпечувати проєктні умови експлуатації, бути довговічними, відповідати сучасним естетичним і архітектурним вимогам, споруджуватись у встановлені терміни при мінімумі затрат праці та матеріальних ресурсів.

Проєктування інженерних споруд

Створення різного роду інженерних споруд проходить три етапи: дослідження, проєктування і будівництво.

Успішне проєктування можливе лише на основі повноцінних матеріалів, зібраних у процесі спеціальних інженерних вишукувальних робіт: інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних та ін.

Кінцевим документом проєктування є технічний проєкт, який представляє собою комплекс документів, що містять техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, кресленики, пояснювальні записки, необхідні при будівництві або реконструкції підприємства, будівлі чи споруди.

Проєктування проводиться поступово у напрямку досягнення остаточного рішення. Воно ведеться по етапах, які називають стадіями проєктування. Існує три стадії: проєктне завдання, технічний проєкт, робоче проєктування. На кожній стадії послідовно поглиблюються і уточнюються елементи проєкту, що в кінцевому підсумку, сприяє оптимізації всіх стадій проєктування і отримання єдиного цілісного проєкту.

Примітки
  1. ДК 018–2000 Державний класифікатор будівель та споруд.

Джерела
  • Калачев В. Я., Максимов С. Н. Инженерные сооружения. Учебное пособие. — М.: Из-во МГУ, 1991. — 299 с.
  • Шульга М. О., Деркач І. Л., Алексахін О. О. Інженерне обладнання населених місць: Підручник. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 259 с.
  • Орлов В. О. Міські інженерні мережі та споруди: навч. посіб. / В. О. Орлов, В. О. Шадура, В. Л. Филипчук. — Рівне: НУВГП, 2011. — 200 с.
  • Інженерна геологія. Механіка ґрунтів, основи і фундаменти: [підручник]/ М. Л. Зоценко, В. І. Коваленко, В. Г. Хілобок, А. В. Яковлєв.- К.: Вища школа, 1992. — 408 с. — ISBN 5-11-003835-X
  • ДБН А.2.1-1-2008 Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва: [Чинний від 2008-01-01]. — К.: Мінрегіонбуд України, 2008. — 74 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.