Інноваційна активність

Інноваційна активність — відмінна особливість динамічної реалізації сукупності цілеспрямованих процесів, що за рахунок упровадження інноваційних перетворень з урахуванням взаємодії факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ забезпечують підприємству певні конкурентні переваги. Тобто це комплексна характеристика інноваційної діяльності в динаміці.[1]

За своєю сутністю інноваційний розвиток підприємства відноситься до циклічних процесів. Наприкінці кожного циклу перехід на якісно новий рівень розвитку забезпечується синтезом еволюційних і революційних перетворень. Інноваційна активність також піддана циклічним коливанням. Відповідно до різних фаз циклу інноваційного розвитку (спад, депресія, зростання) періодично відбувається зміна рівня активності.[2]

Інноваційна активність має вплив з боку чинників, які існують в середині підприємства (ендогенні чинники), які також мають назви чинників внутрішнього середовища, та чинників, які існують поза підприємством (екзогенних чинники), які також мають назви чинників зовнішнього середовища.[3]

До основних факторів інноваційної активності належать:

  1. Зовнішні:
    • стан економіки країни, регіону, галузі;
    • становище постачальників;
    • рівень інфляції;
    • величина ставок банківського проценту;
    • податкова політика;
    • стан фінансово-кредитної системи;
    • інтенсивність науково-технічного прогресу;
    • динаміка законодавчої бази;
    • динаміка міжнародних економічних зв'язків тощо.
  2. Внутрішні:
    • виробничі процеси на підприємстві;
    • маркетинг підприємства;
    • фінанси підприємства;
    • інвестиції підприємства;
    • інновації підприємства;
    • персонал підприємства;
    • організація виробництва і його підготовка;
    • організація праці та управління нею.[4]

Також існують показники рівня інноваційної активності підприємств — відносні показники, що характеризують ступінь участі підприємств у здійсненні інноваційної діяльності в цілому чи окремих її видах протягом визначеного періоду часу (у залежності від періодичності статистичного спостереження одного року або трьох-п'яти років). Рівень інноваційної активності підприємств звичайно визначається як відношення кількості інноваційно-активних, тобто зайнятих якими-небудь видами інноваційної діяльності, підприємств до загального числа обстежуваних за визначений період часу підприємств у країні, галузі, регіоні і т. д.[5]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.