Інститут народної медицини (Бутан)

У 1967 році король доручив департаменту охорони здоров'я створити систему народної медицини на благо народу Бутану та для збереження традиційної бутанської культури. 28 червня 1968 року в Деченчолінгу, Тхімпху була відкрита «місцева амбулаторія», в якій працювали лікарі, котрі навчалися в Тибеті. У 1979 році вона була переведена на нинішнє місце в Тхімпху і перейменована в Національну місцеву лікарню, а в 1988 році в Національний інститут народної медицини. Паралельно по всій країні відкривалися менші за розмірами медичні центри, і до 2001 року вони стали доступні у всіх районах Бутану. Ці центри були інтегровані в національну систему охорони здоров'я і прикріплені до районних лікарень. Одним із засновників інституту був Друнгчо Пема Дорджі.

В інституті лікують за допомогою ліків, виготовлених за народними рецептами з мінералів, тварин, дорогоцінних металів і каменів, а також рослин. Як правило, під час курсу лікування пацієнт повинен утримуватися від вживання м'яса та алкоголю[2]. Щорічно понад 40 тисяч пацієнтів лікуються в інституті, що знаходиться в Тхімпху. А по всій країні в центрах народної медицини лікуються понад 100 тисяч осіб на рік[3].

Інститут готує лікарів у галузі народної медицини. Для здобуття ступеня бакалавра лікарі вчаться 5 років, а фармацевти 3 роки. До 2004 року інститут підготував 38 дипломованих випускників, більшість з яких працюють в інституті.

Фармацевтичний та науково-дослідний відділи виготовляють 103 інгредієнта, необхідних для виготовлення ліків, і займаються вирощуванням лікарських рослин[4].