Інтерактивний метод

Інтерактивний метод — це певний підхід до навчального процесу, пов'язаний з вивченням навчального матеріалу в ході інтерактивного уроку.

Інтерактивний метод

Основою інтерактивних методів є інтерактивні вправи та завдання, які виконуються учнями. Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань від звичайних в тому, що вони спрямовані не тільки і не стільки на закріплення вже вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового. Сучасна педагогіка багата цілим арсеналом інтерактивних підходів, серед яких можна виділити наступні:

  • Творчі завдання
  • Робота в малих групах
  • Робота в парах
  • Навчальні ігри (рольові ігри, імітації, ділові ігри та освітні ігри)
  • Використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця, екскурсії)
  • Соціальні проекти та інші поза аудиторні методи навчання (соціальні проекти, змагання, радіо і газети, фільми, вистави, виставки, вистави, пісні і казки)
  • Розминки
  • Вивчення та закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними посібниками, відео- і аудіоматеріалами, «учень в ролі вчителя», «кожен навчає кожного», мозаїка (ажурна пила), використання питань, Сократичний діалог)
  • Обговорення складних і дискусійних питань і проблем («Займи позицію (шкала думок)», ПОПС-формула, проективні техніки, «Один - удвох - усі разом», «Зміни позицію», «Карусель», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу », дебати, симпозіум)

Вирішення проблем («Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Аналіз казусів», «Переговори та медіація», «Сходи і змійки»)
  • Кейс-метод
  • Презентації

Провідними ознаками інтерактивної взаємодії є:

  • Багатоголосся. Це можливість кожного учасника педагогічного процесу мати свою індивідуальну точку зору з будь розглянутої проблеми.
  • Діалог. Діалогічність спілкування педагога і учнів передбачає їх вміння слухати і чути один одного, уважно ставитися один до одного, надавати допомогу у формуванні свого бачення проблеми, свого шляху вирішення завдання.
  • Розумова діяльність. Вона полягає в організації активної розумової діяльності педагога і учнів. Чи не трансляція педагогом у свідомість учнів готових знань, а організація їх самостійної пізнавальної діяльності.
  • Розумова творчість. Це процес усвідомленого створення учнями і педагогом нових для себе смислів з досліджуваної проблеми. Цей вираз свого індивідуального ставлення до явищ і предметів життя.
  • Свобода вибору.
  • Створення ситуації успіху. Провідні умови для створення ситуації успіху - позитивне й оптимістичне оцінювання учнів.
  • Рефлексія. Це самоаналіз, самооцінка учасниками педагогічного процесу своєї діяльності, взаємодії.

Література
  • Ю. Г. Фокин «Преподавание и воспитание в высшей школе. Методология, цели и содержание, творчество»;
  • Д. И. Латышина «История педагогики»;
  • А. А. Радугин «Педагогика»
  • Д. Джонсон, Р. Джонсон, Э. Джонсон-Холубек «Методы обучения. Обучение в сотрудничестве»;
  • Джон Дьюи «Демократия и образование».
  • Букатов В. М. Педагогические таинства дидиктических игр.- 2-е изд., испр. и доп.- М, 2003.- 152 с.
  • Букатов В. М., Ершова А. П. Нескучные уроки. Обстоятельное изложение игровых технологий обучения школьников: Пособие для учителей физики, математики, географии, биологии.- Петрозаводск, 2008.- 188 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.