Іржавий пояс

Іржа́вий пояс (англ. Rust Belt).
До отримання сучасної назви ця територія була відома як «Heartland» — Серце країни, або ж Індустріальний чи Фабричний пояс — частина Середнього Заходу та східного узбережжя США, в якому від початку промислової революції (межа XVIII-XIX ст.) і до 1970-х років, десятки й десятки металургійних комбінатів, вугільних шахт, залізних рудників, автомобільних і шинних заводів створювали американську мрію. Тут були зосереджені різноманітні галузі американської важкої промисловості. Географічно в цей пояс зазвичай включають центральну частину штату Нью-Йорк, регіони на захід від нього в штатах Пенсільванія, Огайо, Індіана, Мічиган і Іллінойс до західного берега озера Мічиган. Іноді в нього також включають Дулут та інші населені пункти, в яких зосереджена гірничорудна промисловість штату Міннесота, і навіть Південне Онтаріо та Квебек у Канаді. Центром іржавого поясу вважають узбережжя озера Ері. На півдні Іржавий пояс межує з вугледобувними регіонами в горах Аппалачі.

Іржавий пояс Америки

Після настання постіндустріальної епохи (кінець XX ст.) важка промисловість США прийшла в занепад. Багато хто вважає, що регіон міг би виграти від переходу до виробництва сучасних паливних елементів й до інших високотехнологічних виробництв на основі нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій [1][2].

Сам термін Іржавий пояс відображає кризу регіону, особливо сталеливарної промисловості. Внаслідок кризи, починаючи з 1970-х років, сотні тисяч людей втратили роботу, перш за все в містах Буффало, Рочестер, Сірак'юс, Піттсбург, Аллентаун, Ері, Клівленд, Толідо, Янгстаун, Детройт, Флінт, Лансинг, Гері, Індіанаполіс, Саут-Бенд, Мілуокі, Чикаго, Сприінгфілд, Дулут. Проте навіть після перепрофілювання фабрик та заводів Іржавий пояс залишається одним з найважливіших промислових регіонів США.

Цікаво, що територіально «Heartland-Rust Belt» в основному збігається з картою поширення українців у США.