Ірпінський історико-краєзнавчий музей

Музей розташований у самому середмісті Ірпеня в прилаштованому сучасному приміщенні — на першому поверсі 9-типоверхівки за адресою:

вул. Шевченка, буд. 4, м. Ірпінь (Київська область), Україна.

Директор музею — Анатолій Іванович Зборовський.

У 1970 році вчитель історії Ірпінської середньої школи №3 Олексій Миколайович Передерій (1924-1997) організував історико-краєзнавчий гурток. Педагог разом з учнями зібрав колекцію експонатів і згодом заснував шкільний історико-краєзнавчий музей.

А в 1977 році музей було реорганізовано в міський і розміщено в окремому будинку. На стадії реорганізації директором музею був призначений А. І. Зборовський. Але 11 лютого 1985 року Ірпінський міськвиконком прийняв рішення про створення міського історико-краєзнавчого музею. Реорганізація виявилася складною справою, було змінено кілька реорганізаторів.  У 1987 році музей було реорганізовано в міський і розміщено в окремому будинку на вулиці Садовій, а на посаду директора музею запросили Анатолія Івановича Зборовського (він у 1980 році закінчив історичний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького, а також курси інструкторів шкільного туризму Київської міської станції юних туристів і курси екскурсоводів Київського бюро подорожей і екскурсій, працював учителем історії, мав досвід роботи позаштатним екскурсоводом Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.). Власне, посади директора музею ще не було. Тому, що міський музей ще не був організований. Тому офіційно Анатолій Іванович був призначений на посаду методиста з політико-виховної роботи Ірпінського парку культури і відпочинку, але займався тільки музеєм.

Музей було відкрито 4 жовтня 1987 року, на день Ірпеня, в будинку за адресою: вулиця Садова, 6.

У 1990 році Ірпінський міськвиконком надав історико-краєзнавчому музею нове приміщення (по вулиці Шевченка, 4).

Нову експозицію музейного закладу вже після проголошення Україною незалежності було відкрито 18 листопада 1991 року.

Постановою колегії управління культури Київської облдержадміністрації від 9 грудня 1992 року за досягнутий високий рівень пошукової, дослідницької та культурно-виховної роботи, створення змістовної музейної експозиції Ірпінському історико-краєзнавчому музею присвоєно звання «Народний музей»[1].

Наприкінці 2000-х років виникла втурішньоконфліктна ситуація у музейному закладі, коли керівникові музею місцева влада закидала недостатнє висвітлення історичних подій в «дусі часу», проблеми з реекспозицією і навіть аварійний стан приміщення, що й справді створювало значні труднощі для нормального функціонування закладу[2]. Ситуація отримала розголошення в ряді ЗМІ. Навіть здійснення у 2009 році, зокрема, завдяки зусиллями в пошуку спонсорських коштів депутатом (від БЮТ) Ірпінської міської ради, відповідальним секретарем Комісії зі збереження культурно-історичної спадщини Приірпіння Ірпінської міськради Людмилою Григорівною Янковою, ремонтних робіт у приміщенні закладу, конфлікт не розв'язало[3]. Однак, в Ірпінському історико-краєзначому музеї проведено оновлення існуючої експозиції та часткову реекспозицію, в штат співробітників включено необхідну посаду головного фондозберігача музейного закладу (Олена Геннадіївна Плаксіна).

Нині (кінець 2000-х років) у Ірпінському історико-краєзнавчому музеї розгорнуто такі експозиції[1]:

• діорама «Річка Ірпінь»;
• «Археологічні знахідки»;
• «Історичний побут Приірпіння»;
• «Приірпіння в роки Великої Вітчизняної війни»;
• «Приірпіння в післявоєнний період»;
• «Приірпіння сучасне»;
• «Літературно-мистецьке Приірпіння».

Постійно діючі виставки у музеї:

• виставка з фондів музею «Музичні інструменти Миколи Будника»;
• виставка творів живопису з фондів музею «Ірпінь у творчості М. О. Донцова»;
• виставка творів живопису з фондів музею «Мальовничий світ М. О. Донцова»;
• виставка живописних робіт В. Г. Негреска.

• Ірпінь // Київщина Туристична. Путівник., К.: «Світ успіху», 2009, стор. 51—52