Ісландська література

Ісландська література — літературна спадщина ісландського народу. Найвеличніший період ісландської літератури був між 1100 і 1350 рр., коли мовою краю був діалект давньо-скандинавської і римська абетка лише недавно замінила корінне рунічне письмо. Більшість творів написаних в той час посилалися на значно давніші усні джерела. Поезія скалдів, що корінням сягала дохристиянської ери (до 1000 р.), залишилася важливою формою протягом середніх віків (див. Едди). У прозі, історії раніше мовлені устно, були записані для читання вголос (див. саги), вплив цієї класичної прози залишився міцною консервативною силою в подальшій ісландській літературній писемності. Незважаючи на малу кількість носіїв ісландської мови, протягом 19-го століття спостерігалось значне відродження прози і поезії. У 1955 році, Галдор Лакснесс одержав нобелівську премію з літератури.

Скірнісмаул, один з віршів в поетичній Едді