Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ»

Вперше питання створення заповідника на теренах Пліснеська було підняте ще 1949 р. за тогочасного дослідника пам'ятки — археолога І. Старчука. Вчений настільки ґрунтовно взявся досліджувати літописне городище, що для огляду пам'ятки того року за проханням самого директора Інституту археології АН УРСР П. Єфименка, приїжджав В. Гончаров.

На жаль, опісля смерті І. Старчука ці та інші питання тривалий час не ставилися перед науковою спільнотою та широкою громадськістю. Хоча, Пліснеське городище (Х–ХІІІ ст.) згодом було взято під охорону: у 1965 р. вийшла Постанова Ради міністрів Української РСР № 711 від 21 липня того року («Про затвердження списку пам'ятників мистецтва, історії та археології Української РСР»). Пам'ятці було присвоєно охоронний № 68 і її територія вилучалася з земельного обігу та була відведена під сінокіс.

З настанням незалежної України відкрилися нові горизонти у науковому пізнанні Пліснеська, а отже й збереженні та популяризації його історико-культурної спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 р. («Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України») Пліснеське городище (доби Київської Русі) було віднесено до пам'яток археології національного значення, а поряд з ним окрему пам'ятку археології національного значення посів й курганний могильник (теж періоду Київської Русі). У зв'язку із введенням в дію Постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. («Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України») обидві вищезгадані Постанови відтак втратили свою юридичну силу. Згідно нового документу (928-2009-п) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України було віднесено такі об'єкти культурної спадщини національного значення (пам'ятки археології), як городище VIII—XIII ст. (охоронний номер 130011–Н) та курганний могильник ХІ–ХІІ ст. (охоронний номер 130012–Н).

Опісля проведення на базі Пліснеська наукового семінару "Старожитності Галичини та Волині в контексті етно-археологічних досліджень" (11-13 липня 2014 р.), за ініціативи та сприяння заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Ю.Підлісного та начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації (надалі - ЛОДА) А. Левика, ідея створення Заповідника на пам'ятці почала пропагуватися з новою силою . Вже 17 вересня 2014 р. на засіданні Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка було сформовано ініціативну групу по створенні Національного заповідника «Давній Пліснеськ». Її керівником було обрано академіка, д.і.н., проф. С. Павлюка, а заступника — к.і.н., доц. М. Филипчука (начальника Пліснеської археологічної експедиції у 1990-2014 рр.).
Активна робота по ознайомленню депутатів Львівської обласної ради та керівництва ЛОДА з унікальним історико-культурним надбанням нашого народу дала свої плоди. За сприяння заступника голови ЛОДА Ю. Підлісного, рішенням ХХХV сесії VI-го скликання Львівської обласної ради від 15 вересня 2015 р. (№ 1449) було створено Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ».
20 листопада 2015 р. голова ЛОДА О. Синютка видав розпорядження (№ 723/0/5-15) "Про затвердження Положення про адміністрацію історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» . Вже 24 листопада 2015 р. на основі "Положення про адміністрацію історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», був зареєстрований Комунальний заклад Львівської обласної ради "Адміністрація історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ».

Основна робота Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» проводитися у кількох напрямках:

1) охорона історико-культурної спадщини;
2) науково-популяризаторська діяльність;
3) культурно-просвітницька діяльність;
4) науково-дослідна робота;
5) відбудова археологічного скансену та екскурсійна діяльність.

• Пліснеський археологічний комплекс
• Заповідники національного значення в Україні

• Филипчук М. А., Пліснеський археологічний комплекс: стан і перспективи дослідження // Волино-подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 279—286.
• Филипчук М. А., Структура Пліснеського археологічного комплексу в слов'янський та давньоруський час // Вісник Інституту археології. — 2009. — Вип.4. — С. 3–21.
• Fylyptscuk M. Der archäologishe Komplex von Plisnesko // Mezi raným a vrcholným stredovekěm. Pavlu Kouřilovi k šedesátým narozenám přátelé, kolegové a žáci. — Brno, 2012. — S. 235—250.

http://plisnesk.com.ua https://www.facebook.com/plisnesko/

http://galinfo.com.ua/news/na_terytorii_plisneskogo_arheologichnogo_kompleksu_slid_stvoryty_natsionalnyy_arheologichnyy_park_166825.html
https://web.archive.org/web/20160225005204/http://www.archieve.oblrada.lviv.ua/index.php?option=com_joomdoc&task=doc_details&gid=2735&Itemid=1
http://loda.gov.ua/rozporyadchi-dokumenty?page=6