Іщук Володимир Степанович
Володи́мир Степа́нович Іщу́к (14 серпня, 1984, Бубнів, Волинська область — 26 серпня, 2014, Іловайськ, Донецька область) — український вояк, рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» УМВС України в Волинській області, учасник війни на сході України. Загинув у боях за Іловайськ.
| Іщук Володимир Степанович | ||
|---|---|---|
.svg.png.webp){kind=icon} Рядовий | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 серпня 1984 Бубнів, Волинська область | |
| Смерть |
26 серпня 2014 (30 років) Іловайськ | |
| Поховання | Луцький район | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування |
.png.webp){kind=small} | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Міліціонер, проживав з родиною у селі Підгайці, в 2002—2004 роках служив у Збройних силах України.
Російсько-українська війна
У серпні 2014 зголосився добровольцем. Загинув 26 серпня в часі артилерійського обстрілу бойовиками міста Іловайськ. В Іловайську добровольці знаходилися тиждень в оточенні та під постійними обстрілами утримували позиції. Зазнав важких поранень, вчасно евакуювати не було змоги, помер від поранень.
Вдома залишилися дружина, 3-річний син та 8-місячна донька. Похований в селі Підгайці Луцького району.
Його прадід Матвій Данилюк був учасником Бою під Крутами.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (29 вересня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела
- Указ Президента України від 29 вересня 2014 року № 747/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Іщук Володимир Степанович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Володимир Іщук // Timenote.info
- Волинянин — єдиний герой Крут, який побачив незалежність України. Його праонук загинув в Іловайську