І ти продався їм, Тичино…

«І ти продався їм, Тичино…» — вірш Олександра Олеся, адресований Павлові Тичині, написаний 11 травня 1928 року.

Цей вірш-докір є відгуком Олександра Олеся на твори, писані Тичиною на замовлення партії. Зі спогадів Миколи Неврлого відомо, що Олександр Олесь завжди говорив про Тичину «якось задушевно, піднесено й щиро». Після зустрічі з П. Тичиною у Празі 1925 року О. Олесь сказав[1]:

Уявіть собі, він казав, що є моїм учнем… Коли так, то куди кращим, ніж був його нещасний вчитель… Тичина — геніальний поет, і Бог його знає, чи Україна ще скоро такого матиме.

Текст вірша

І ти продався їм, Тичино,
І ти пішов до москаля?
О, бідна мати, Україно,
В журбі головонька твоя.

В кривавім морі по коліна
Стоїть без сорому в очах
Поет, колишній наш Тичина,
І прославляє смерть і жах.

Прилюдно б'є катам поклони,
Катів виспівує в піснях.
А з-під землі ідуть прокльони
Борців, розп'ятих на хрестах.

Іудо, ти шляхетний жиде,
Пішов, повісивсь в самоті.
Павло Тичина… цей не піде —
Він сам розіпне на хресті.

Примітки
  1. Донець, Григорій. Тичина і Маланюк. Українська літературна газета. Процитовано 27 червня 2017.

Критика і бібліографія
  • Павло Тичина (1891—1967) /
  • Доля поета Кримська світлиця, № 29 за 20 липня 2007.
  • Дон Жуан української літератури (П. Тичина) / Петровський В. В., Семененко В. І. Історія України: Заборонені кохання: Особистості. Долі. Почуття. — Харків: ВД «ШКОЛА», 2010. ISBN 978-966-429-031-6. Сторінки 317—318.
  • Лисенко, Н. О. Олесь // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. — К., 2007. — Т. 3. — С. 385.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.