Аарон II

Походив з династії Буланідів. Син бек-мелеха Беніаміна I. Після смерті батька близько 930 року стає новим правителем Хозарського каганату. Намагався вести далі політику зміцнення держави. Водночас розпочав дії з відновлення хозарської влади в Криму, що викликало невдоволення Візантії.

У цей час алани прийняли християнство та священників з Візантії. За підбурення останньої повстали проти Аарона II. Після запеклої боротьби останній за підтримки племені гузів здолав алан, яких змусив зректися християнства. Водночас пошлюбив доньку верховного аланського князя за свого сина і спадкоємця трону — Йосипа.

У 933 або трохи пізніше північні волзькі булгари здобули самостійність. Аарон II використав небажання частини волзьких булгар приймати іслам задля відновлення над ними влади каганату. В результаті південні волзькі булгари (предки чувашів) залишилися під зверхністю Буланідів до падіння Хозарії.

Згодом боровся проти Дербентського емірату в Дагестані, Київської Русі та печенігів біля Дону та Азовського моря. Разом з тим надавав підтримку мусульманським державам Кавказу проти вірменських царств та Візантії.

У 939 році Київський князь Ігор Рюрикович атакував Приазовські області (сучасна Кубань) та захопив місто Самкерц. Проти нього бек-мелех відправив військовика Песаха, який змусив князя Ігора відступати через Крим. У цей час близько 940 року Аарон II помер. Влада перейшла до Йосипа I.

• Douglas M. Dunlop, The History of the Jewish Khazars, Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1954.
• Norman Golb and Omeljan Pritsak, Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century. Ithaca: Cornell Univ. Press, 1982.
• Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006