Аборти у Франції

Штучним (добровільним) перериванням вагітності у Франції вважається штучний аборт, зроблений на вимогу жінки за відсутності медичних показань. Вперше його можливість ввів 1975 року закон Сімони Вейль. Законодавчі підстави для штучного переривання вагітності містяться в статті L. 2211-1 і наступних за нею Кодексу охорони здоров'я Франції.

Сімона Вейль (1984)
Закінчення вагітності у Франції (за винятком викиднів на ранніх строках) – еволюція від 1965 до 2005 року
   нелегальний аборт (за максимальними оцінками)
   нелегальний аборт (за мінімальними оцінками)
   легальне переривання вагітності
   викидень, якщо строк понад 20 тижнів
   народження

Законодавство, яке застосовується у Франції

Строк аборту

Відповідно до закону, жінка може звернутися за штучним перериванням вагітності протягом перших 12 тижнів вагітності (14 акушерських тижнів).

Аборт за медичними показаннями можливий за будь-якого строку вагітності[1], якщо існує загроза життю матері або якщо плід має серйозне захворювання, невиліковне на момент встановлення діагнозу.

Фінансування з коштів медичного страхування

Витрати з надання медичної допомоги та госпіталізації, пов'язані зі штучним перериванням вагітності, фінансуються засобами медичного страхування з 1983 року. Повне покриття цих витрат було встановлено в березні 2013 року[2], а починаючи з 1 січня 2016 року, всі додаткові витрати (медична консультація, аналізи, ультразвукове дослідження і т.д.) також відшкодовуються системою медичного страхування[3].

Умови і процедури[4]

Жінка і лише вона[5] вільно приймає рішення, незалежно від того, повнолітня вона чи ні.

Неповнолітня жінка може вдатися до штучного переривання вагітності без згоди батьків, у випадку, якщо її супроводжує повнолітня особа[6] .

До 2015 року обов'язковим було проходження двох медичних консультацій з перервою на роздуми тривалістю 7 днів, який у разі, якщо термін вагітності наближається до 12 тижнів, міг бути скорочений до двох днів.

З 2015 року дві консультації можна замінити однією.

Під час першої консультації лікар проводить клінічне обстеження та інформує пацієнтку про різні методи, ризики та наслідки штучного переривання вагітності. Психолого-соціальна бесіда з сімейним психологом пропонується кожній жінці, яка виявила бажання перервати вагітність. Ця бесіда обов'язкова для неповнолітніх.

Контрольна консультація проходить на 14-21 день після процедури переривання вагітності.

Статистика абортів у Франції

Кожного року у Франції відбувається близько 200 000 штучних переривань вагітності. У 1975-1985 роках частка абортів відносно народжень становила близько 33%, потім знизилася і наблизилася в 2000-х роках до 25%. Нелегальні аборти були значним явищем до 1995 року, потім їх кількість знизилася. Частота абортів у віковій групі 19-25 років найбільша[7].

Рік 1976 1990 2000 2010 2015
Кількість абортів 246 000 209 000 192 174 213 317 203 463
Співвідношення абортів на 100 народжених живими 34,1 27,4 26,6 26,4 26,7
Кількість абортів на 1000 жінок віком 15-49 років на рік 19,6 14,8 14,2 14,8 14,5
Середня кількість абортів на одну жінку 0,66 0,49 0,51 0,53 n.d

Посилання

Примітки
  1. Стаття L.2211-1 Кодексу громадської охорони здоров'я. Légifrance.[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Статья L.2211-1 Кодексу громадської охорони здоров'я. Légifrance.[недоступне посилання з лютого 2019]
  3. Повне відшкодування витрат, пов'язаних зі штучним перериванням вагітності. ivg.social-sante.gouv.fr. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  4. Інформація щодо процедур. service-public.fr.
  5. Рішення 13028 Державної Ради Франції від 31 жовтня 1980 року. Рішення про аборт може приймати лише вагітна жінка - Légifrance.
  6. Стаття L.2212-7 al.2 Кодексу громадської охорони здоров'я. Légifrance.
  7. Кількість абортів залишається на одному й тому самому рівні, але менше жінок до них вдається. INED.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.