Аврам Буначіу
Аврам Буначіу (рум. Avram Bunaciu, *11 листопада 1909, Гурба, Арад, Королівство Румунія — †28 квітня 1983, Бухарест, Соціалістична Республіка Румунія) — румунський державний діяч, міністр закордонних справ Соціалістичної Республіки Румунія (1958-1961).
| Аврам Буначіу Avram Bunaciu | |||
 Аврам Буначіу | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 23 лютого 1948 — 23 вересня 1949 | |||
| Попередник: | Лукреціу Петрешкану | ||
| Спадкоємець: | Стеліан Ніцулеску | ||
| |||
| 23 січня 1958 — 20 березня 1961 | |||
| Попередник: | Іон Ґеорґе Маурер | ||
| Спадкоємець: | Корнеліу Менеску | ||
| |||
| 19 березня 1965 — 24 березня 1965 | |||
| Попередник: | Ґеорґе Ґеорґіу-Деж | ||
| Спадкоємець: | Ківу Стойка | ||
| Народження: |
11 листопада 1909 Гурба, Арад, Королівство Румунія | ||
| Смерть: |
28 квітня 1983 (73 роки) Бухарест | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Освіта: | Клузький університет | ||
| Партія: | Румунська комуністична партія | ||
| Нагороди: | |||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Здобув вищу юридичну освіту, працював адвокатом, був соратником Іона Ґеорґе Маурера, з яким в судах захищав комуністів, згодом зблизився з майбутнім лідером соціалістичної Румунії Ґеорґе Ґеорґіу-Дежем.
Ставши після закінчення Другої світової війни в червні 1945 одним з головних прокурорів на процесах проти військових злочинців, він був обвинувачем на судових засіданнях в Клужі, в ході яких були засуджені представники угорської влади та їх співучасники в Північній Трансільванії.
- 1946-1947 — Генеральний секретар міністерства внутрішніх справ,
- 1948-1949 — Міністр юстиції,
- 1949-1950 — Голова комітету державного контролю,
- 1952-1954 — Перший заступник міністра закордонних справ,
- 1954-1957 — Секретар Великих Національних зборів,
- 1957-1958 — Міністр юстиції,
- 1958-1961 — міністр закордонних справ,
- 1961-1965 — Заступник голови Державної ради,
- березень 1965 року — в. о. голови Державної ради Соціалістичної Республіки Румунія.
- 1965-1975 — Голова конституційної комісії Великих Національних зборів;
Нагороди і звання
- Орден Зірки Румунії 1-го ступеня;
- Орден Праці 1-го ступеня;
- «Апераря партією» 2-го ступеня;
- Орден «23 серпня» 1-го (1964) і 2-го ступенів;
- Орден Тудора Владимиреску 2-го ступеня (1971).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.