Авіаційні прилади
Авіаці́йні при́лади — прилади літака, призначені для виконання контрольно-вимірювальних функцій, режиму та маршруту польоту, режиму роботи двигунів, контролювання роботи окремих агрегатів.
Види
Авіаційні прилади поділяються на:
- пілотажно-навігаційні,
- моторні
- допоміжні.
До першої групи належать автопілоти, автоштурмани; магнітні, Про- та радіокомпаси; авіасекстанти, спідометри, висотоміри; покажчики повороту та ковзання, вертикальної швидкості, зв'язкові радіостанції; метеорадіолокатори, авіагодинники тощо.
За допомогою пілотажно-навігаційних приладів льотчик керує літаком, підтримує заданий режим і маршрут польоту, визначав місцеперебування, контролює положення літака.
До моторної групи входять тахометри, манометри паливної системи, мащення та керування; мановакуумметри; покажчики кількості та витрати палива, газоаналізатори, термометри; прилади контролю електроагрегатів тощо. Прилади моторної групи служать для встановлення (вибору) оптимального (вигідного) режиму роботи двигунів при різних режимах польоту літака.
Третю групу становлять допоміжні сигнальні прилади — покажчики положення шасі (коліс), закрилків; індикатори витрати повітря, кисню тощо. Кількість А. п. на літаку визначається типом та призначенням його. На сучасному пасажирському літаку використовується до 50—70 таких приладів.