Агатай-хан
Агатай (Акатай, Окатай)-хан (д/н—1557) — 8-й хівинський хан у 1547—1557 роках.
| Агатай-хан | |
|---|---|
| Помер |
1557 Ургенч, Узбецька РСР |
| Діяльність | монарх |
| Посада | Хан |
| Рід | Shaybanidsd |
| Діти | Hajim Muhammadd |
Життєпис
Походив з роду Арабшахів, гілки Шибанідів. Онук Ядгар-хана, володаря Держави кочових узбеків. Син Амінека, що у 1508 році був претендентом на титул хана Ногайської Орди.
Посів трон 1547 року після смерті брата Кахлана. Переніс столицю до міста Вазіра. Загалом продовжив політику Кахлан-хана, домігшись повного відродження політичної й економічної потуги держави. Спрямував політику на зменшення напівнезалежних володінь. 1550 року конфіскував у синів Кахлана місто Кят, а в синів Суфіян-хана — Ургенч. Усі вони втекли до Бухари.
Втім хан потребував підтримки родичів. Тому надав Алі-султану, сину Аванеш-хана місто Дарун, його братові Сари-Махмуд-султану — Ургенч, власному синові Хаджи-Мухаммаду — Багабад. Впливовий син Аванеш-хана — Дін-Мухаммад отримав Нісу й Абівард. Сини Буджуґа-хана отримали Хіву, Хазарасп і Кят.
1556 року Юнус-султан, син Суфіян-хана, діставши допомоги ногайців, захопив Ургенч, де стратив Сари Махмуд-султана. Тоді Агатай-хан виступив проти Юнус-султана, проте зазнав поразки. Невдовзі його було схоплено і 1557 року страчено. Втім спроба Юнуса стати ханом провалилася, оскільки владу перебрав Дост-хан.
Джерела
- Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II division II. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880.
- История Хорезма. Под редакцией И. М. Муминова. Ташкент, 1976
- История Узбекистана в источниках. Составитель Б. В. Лунин. Ташкент, 1990