Адапа
Адапа — у шумеро-аккадській міфології напівбог, який нерозумно відкинув дар безсмертя. Він був сином Еа (Енкі в шумерській версії), і жив у місті Еріду. Адапа вважався одним із семи мудреців Абгаллу (аккадською Апкаллу), котрі допомагали Енкі засновувати шумерські міста.
У деяких джерелах Адапу називають «Адапа Уан» (Оанн), в інших ідентифікують з радником (а також священиком та екзорцистом) першого царя Еріду, міфічного Алілума.
Легенда про Адапу
«Легенда про Адапу» була знайдена у фрагментарному вигляді у канцелярії єгипетського фараона Ехнатона і датується 14 століттям до Р.Х. Вона пояснює природу смерті. Адапа на риболовлі зламав крила південного вітру і за це був викликаний на суд до бога Ана на небеса. Еа порадив йому не їсти і не пити тут нічого. Він послухався цієї поради і так відкинув їжу, яка могла зробити його самого і його нащадків безсмертними. Це широко поширений у світовому фольклорі мотив: втрата людиною безсмертя у результаті її ж помилки.
Див. також
Література
- Cotterell, Arthur, ed. (1997), "Adapa", Oxford Dictionary of World Mythology, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-217747-8
- Miller, Douglas & R Mark Shipp 1993: An Akkadian Handbook (ISBN 0-931464-86-2)
- Joshua J. Mark. The Myth of Adapa (2011) — текст і англійський переклад
- Адапа и южный ветер[недоступне посилання з травня 2019] — російський переклад