Адарнасе I

Походив з династії Хосровідів. Син Бакура III, царя Іберії. 580 року після смерті батька царський титул було скасовано рішенням шахіншаха Ормізда IV. Втім Адарнасе I отримав у власність Кахетії, ставши там еріставі. Ймовірно протягом панування зберігав вірність Сасанідській Персії. Алене бажання перейти до монофізитства на вимогу шахіншаха Хосрова II спричинило 614 року еміграцію Адарнасе до Візантії. Втім вже 616 року за підтримки візантійців зумів повернути собі владу в Кахетії.

Напочатку 620-х років під впливом успіхів візантійського імператора Іраклія I та постійними набігами хозарів, союзників візантійців, Адарнасе I переходить на бік імператора. Ймовірно у 626—627 році брав участь в облозі Тбілісі, столиці Іберійського князівства. Після повалення і страти ерісмтавара Стефаноза I отримав владу над Іберією та візантійський титул патрикій. Невдовзі Адарнасе I зробив свого сина Стефаноза співкнязем Кахетії.

637 року після поразки перського війська у битві при Кадісії від арабів разом з Джеванширом, верховним князем Кавказької Албанії, і Грагатом I, князем Сюні, до 639 року вів боротьбу проти перських марзпанів.

Водночас остаточно обрав підтримку православ'я в Іберії, що спричинило розкол між іберійський католікосатом і Вірменською церквою. За його панування було заврешено спорудження храму Джварі.

Останні письмо відомості про нього відносять до 637 року, втім померміж 639 і 642 роками. Йому спадкував син Стефаноз II.

• Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
• Rapp, Stephen H., Jr (2014). The Sasanian World through Georgian Eyes: Caucasia and the Iranian Commonwealth in Late Antique Georgian Literature. Routledge. ISBN 978-1472425522.