Адольф Менжу

Адольф Джин Менжу (англ. Adolphe Jean Menjou; 18 лютого 1890 — 29 листопада 1963) — американський актор, номінант на премію «Оскар».

Адольф Менжу
Adolphe Menjou
Зображення
Ім'я при народженні Адольф Джин Менжу
Adolphe Jean Menjou
Народився 18 лютого 1890(1890-02-18)
Піттсбург, Пенсільванія, США
Помер 29 листопада 1963(1963-11-29) (73 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
  • гепатит
    • Поховання Голлівуд-Форевер
    Громадянство  США
    Діяльність актор
    Alma mater Університет Корнелла, Інженерний коледж університету Корнеллаd і Culver Academiesd
    Роки діяльності 1914–1980
    Дружина Кетрін Конн Тінслі (1920—1927)
    Кетрін Карвер (1927—1933)
    Веррі Тісдейл (1934—1963)
    Батьки Альберт Менжу
    Нора Джойс
    Провідні ролі Шляхи слави
    IMDb nm0579663
    Нагороди та премії

    зірка на голлівудській Алеї слави

     Адольф Менжу
    Adolphe Menjou         у Вікісховищі

    Життєпис

    Адольф Менжу народився 18 лютого 1890 року у Піттсбурзі, штат Пенсильванія, в сім'ї француза Альберта Менжу, яка емігрувала в США, і ірландки Нори Джойс, далекої родички письменника Джеймса Джойса. Разом з Адольфом ріс його брат Генрі (1891—1956), який також став актором. У сім'ї розмовляли англійською та французькою мовами, пізніше Адольф вивчав російську, італійську, іспанську та німецьку мови. В 1897 році вся сім'я переїхала в Клівленд, штат Огайо[1].

    Менжу навчався у Військовій академії в Калвері, а закінчив Корнелльський університет з дипломом інженера. Через кілька років. В 1916 році відбувся дебют Адольфа на сцені водевільного театру. Тоді ж актор вперше зіграв у кіно, зігравши епізодичну роль у фільмі «Таємниця блакитного конверта». Під час Першої світової війни Менжу дослужився до звання капітана.

    Повернувшись з фронту, актор стає зіркою після виходу фільмів «Шейх» і «Три мушкетери», в яких він зіграв святого Рауля Х'юберта і Людовика XIII відповідно. У 1923 році, після виконання ролі П'єра Ревеля у фільмі «Парижанка», Менжу дев'ять разів поспіль удостоювався звання «Найстильніший чоловік Америки»[2].

    З приходом звукового кіно кар'єра Менжу пішла на спад, два роки актор не знімався в кіно. Лише в 1931 році до Менжу повернулася колишня слава: він був номінований на престижну премію «Оскар» за роль Волтера Бернса у фільмі «Перша шпальта», але програв Лайонелу Беррімору.

    У 1947 році Адольф Менжу співпрацював з Комісією по розслідуванню антиамериканської діяльності та допомагав їм у полюванні на комуністів у Голлівуді[3]. Актор навіть очолив Співтовариство кінематографістів, які борються за збереження американських ідеалів, яке довгий час протистояло комуністам. У числі інших членів співтовариства були Джон Вейн, Барбара Стенвік і Роберт Тейлор.

    Через боротьбу з комуністами Адольф Менжу нажив собі багато ворогів, актора майже перестали знімати в кіно. Останніми ролями Менжу були генерал Жорж Брулар в «Шляхи слави» і містер Пендергаст в «Полліанна».

    Адольф Менжу помер від гепатиту 29 жовтня 1963 року у Беверлі-Гіллз, штат Каліфорнія. Похований 1 листопада на кладовищі «Hollywood Forever». Актор посмертно удостоєний іменної зірки на Голлівудській «Алеї слави»[4].

    Вибрана фільмографія

    Примітки
    1. Pennsylvania biographical dictionary (англ.). Somerset.
    2. Сьюзен М. Келлі. Adolphe Menjou. (англ.) Things and other Stuff.
    3. Hollywood Is a Main Red Center, Adolphe Menjou Tells House Body (англ.). The New York Times
    4. Adolphe Menjou: LATimes. (англ.) Los Angeles Times.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.