Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн

Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн — займає акваторію однойменних морів, схід. узбережжя Італії та зах. прибережні частини території колишньої Югославії і Албанії. Пл. 339 тис. км². Перше нафт. родов. відкрите у 1889 в Італії. В італійській частині басейну виявлено бл. 130 газових і 15 нафт. родов., в албанській — до 10 газових і 10 нафтових.

Найбільше родов. Малосса (Італія), початкові промислові запаси 40 млн т нафти і 50 млрд м³ газу. Пром. запаси нафти 48 млн т, газу 170 млрд м³.

Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн приурочений до міжгірської западини між альпійськими складчастими спорудами Апеннін, Альп, Динарід і Елленід. Макс. потужність осадового чохла в півд. частині акваторій Адріатичного моря — 10 км. Нафтогазоносними є териґенні відклади пліоцену та міоцену і карбонатні відклади верх. крейди та тріасу на глиб. 250-6250 м. Поклади пов’язані з антиклінальними складками і лінзовидними прошарками пісковиків, що виклинюються. Густина нафти 755-940 кг/м³. Гази, як правило, сухі.

В італійській частині басейну видобуток і переробка нафти сконцентровані поблизу рр. Мілан і Равенна.