Азат Шеренц
Азат Арменакович Шеренц (вірм. Ազատ Արմենակի Շերենց; 5 квітня 1913, Тифліс, Російська імперія — 25 грудня 1993, Єреван, Вірменія) — вірменський актор театру і кіно, Народний артист Вірменської РСР. Один із засновників вірменської кінематографічної комедії.
| Азат Шеренц | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Ազատ Արմենակի Շերենց | ||||
 Памятник героям фільму Чоловіки (крайній зліва) | ||||
| Памятник героям фільму Чоловіки (крайній зліва) | ||||
| Народився |
5 квітня 1913 Тифліс, Російська імперія | |||
| Помер |
25 грудня 1993 (80 років) Єреван, Вірменія | |||
| Національність | вірмени | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР Вірменія | |||
| Діяльність | актор, кіноактор | |||
| Роки діяльності | 1937-1990 | |||
| IMDb | nm0792102 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
У 1931 році почав свою акторську діяльність в драматичному театрі імені Сундукяна в Єревані. У 1934—1937 роках навчався в Вірменської театральної студії в Москві. У 1937—1968 роках Шеренц грав на сцені драматичного театру Ленінакана. З 1968 року почав працювати на кіностудії «Арменфільм», де зіграв головні ролі в багатьох фільмах.
Помер 25 грудня 1993 року. Дізнавшись про смерть близького друга Шеренца, акторові Фрунзику Мкртчяну стало погано, він отримав інфаркт і через 4 дні 29 грудня 1993 року теж помер[1].
Вибрана фільмографія
- 1969 — Ми і наші гори — Авак
- 1973 — Терпкий виноград — начальник залізничної станції
- 1973 — Хаос
- 1973 — Чоловіки — Вазген
- 1975 — Тут, на цьому перехресті — Мукуч
- 1976 — Моє серце у горах
- 1978 — Аревік — гість
- 1980 — Ляпас — святий отець
- 1981 — Автомобіль на даху
- 1983 — Кочарі — Каро
- 1985 — Яблуневий сад — Саак