Азовський Іван Геннадійович

Іван Геннадійович Азовський (нар. 1 жовтня 1964, Гур'єв, Казахська РСР) радянський та казахський футболіст, захисник, згодом — тренер.

Іван Азовський
Особисті дані
Повне ім'я Іван Геннадійович
Азовський
Народження 1 жовтня 1964(1964-10-01) (57 років)
  Атирау, Казахська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  СРСР
 Казахстан
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
КРС (Алмати)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980—1981 «Атирау» 5(1)
1981—1985 СКІФ (Алмати) 50(0)
1985—1991 «Цілинник» 200(5)
1992—1994 «Металург» (М) 42(0)
1994—1995 «Цесна» 20(2)
1995—1996 «Кривбас» 1(0)
1996 «Кокше» 10(0)
1996—1997 «Автомобіліст» (Ш) 15(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1998
2008
2010
2015
«Хімік» (С)
«Шахтар» (К)
«Астана»
«Жетису»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець Казахського республіканського спортінтернату міста Алмати. Кар'єру гравця розпочав у гур'євському «Прикаспійці» на позиції захисника. В подальшому грав у таких командах, як «Кайрат», «Шахтар» (Караганда) й СКІФ. Пік кар'єри припав на команду «Цілинник», в її складі ставав неодноразовим призерам Другої ліги СРСР.

Після розпаду СРСР виїхав до Росії. З 1992 по 1994 роки захищав кольори нижчолігового «Металург» (Магнітогорськ). У 1995 році повернувся до Казахстану, де виступав у складі «Цесни».

У 1995 році виїхав до України, де підписав контракт з вищоліговим «Кривбасом». Дебютував за криворізьку команду 6 серпня 1995 року в програному (1:3) домашньому матчі 4-го туру чемпіонату України проти львівських «Карпат». Іван вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Цей поєдинок виявився для Івана Азовського єдиним у футболці «Кривбаса».

У 1996 році Іван виступав у «Кокше», зіграв 10 матчів. Того ж року перейшов до складу «Автомобіліста» (Шортанди), де в 1997 році й завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера

З січня по липень 1998 року був головним тренером «Хіміка» (Степногорськ), пізніше працював тренером у цьому ж клубі. З 2003 по 2006 роки працював на тренерських посадах у клубах «Жастар», «Тараз» та «Астана». У 2007 році працював головним тренером столичного клубу. У 2008 році спочатку став тренером, а згодом і головним тренером карагандинського «Шахтаря». У 2009 році був тренер з фізичної підготовки футбольного клубу «Жетису». 2010 року очолив «Астану». З 2011 року - спочатку тренер з фізичної підготовки, а згодом і головний тренер футбольного клубу «Атирау». З 2013 по 2014 роки працював тренером у клубі «Астана». З 2015 року працював тренером та головним тренером клубу «Жетису», а згодом став його директором.

Особисте життя

Сини Єгор і Максим - також професійні футболісти[2].

Досягнення

Примітки

  1. «Кривбас» (Кривий Ріг) — «Карпати» (Львів)
  2. Династія. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 24 травня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.