Акбар-хан Баракзай (1818—1847)
Акбар-хан (*1816 — †1845, Джелалабад) — політичний діяч та військовик Афганістану, один з синів Дост Мухаммеда. Під час першої англо-афганської війни 1838—1842 керував афганськими військами, які билися проти армії Елфінстона, керував облогою Джелалабаду. Акбар-хан зіграв значну роль в об'єднанні розрізнених афганських загонів. Після вигнання англійців виступав за проведення Афганістаном незалежної політики. У травні захопив фортецю Бала-Гісар в КАбулі, де бувоголошений еміром Афганістану. 1843 року після повернення Дост Мохаммеда став вазиром і спадкоємцем трону.
Акбар-хан Баракзай | |
---|---|
пушту وزير اکبر خان | |
Народився |
15 жовтня 1816 Дурранійська імперія |
Помер |
1845[1] Джелалабад, Афганістан |
Поховання | Блакитна мечеть (Мазарі-Шариф) |
Країна | Афганістан |
Діяльність | офіцер, монарх |
Посада | емір і Ghazid |
Військове звання | генерал |
Конфесія | іслам |
Батько | Дост Мухаммед |
Історики припускають, що Акбар-хан був отруєний власним батьком.
Примітки
- тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.