Акка Ларентія

А́кка Ларентія (лат. Асса Larentia) — історична особа Древнього Риму, або декілька осіб:

1) древньоримська науковиця, що вивчала гінекологію.

2) у стародавніх римлян жінка, на честь якої під час ларентиналій (ларенталій), тобто свята десятого дня січневих календ, члени квіриналій і первосвященики приносили жертву на місці її могили. За одним римським переказом, Акка Ларентія була дуже вродливою проституйованою жінкою, з якою одружився багатий Таруцій (Каруцій). Помираючи, Ларентія заповіла величезне майно римському народові.

3) годувальниця й названа мати Ромула та Рема, дружина пастуха Фаустула. За однією з версій, Акка Ларентія була матір'ю дванадцяти синів, один з яких помер, і його замінив Ромул, заснувавши жрецьку колегію дванадцяти арвальських братів.

Акка Ларентія за співзвучністю має певний зв'язок з ларами і, мабуть, в усіх цих переказах вона є уособленням старовинної богині землі, спорідненої з Флорою і Фавною.