Александров Михайло Миколайович

Михайло Миколайович Александров (нар. 22 березня 1932, Ленінград пом. 15 лютого 1993, Миколаїв) доктор технічних наук (1973), професор (1975), ректор Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала Макарова, Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991).

Александров Михайло Миколайович
Народився 22 березня 1932(1932-03-22)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер 15 лютого 1993(1993-02-15) (60 років)
Миколаїв, Україна
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd
Галузь Теплотехніка
Заклад
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Академік Академії інженерних наук України

Життєпис

  • 22 березня 1932 р. — народився у Ленінграді в сім'ї вчителів.
  • 1949—1955 рр. — студент Ленінградського кораблебудівного інституту (ЛКІ).
  • 1955 р. — закінчив ЛКІ за фахом «суднобудування».
  • 1955—1956 рр. — конструктор II категорії ЦКБ «Балтсудопроект» у Ленінграді.
  • 1956—1957 рр. — інженер-конструктор у відділі нового суднобудування ПКБ Головного управління Дніпровського річкового пароплавства при Раді Міністрів УРСР (м. Київ).
  • 1957—1960 рр. — аспірант при кафедрі конструкції корпусу суден ЛКІ.
  • 1960 р. — викладач кафедри будівельної механіки корабля ЛКІ.
  • 1962 р. — викладач, а потім старший викладач кафедри будівельної механіки корабля ЛКІ.
  • 1962 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Умови роботи якірних канатів».
  • 1963 р. — керував практикою студентів у НДР.
  • 1963—1964 рр. — заступник декана кораблебудівного факультету ЛКІ.
  • 1964—1965 рр. — десятимісячне науково-педагогічне стажування в Англії.
  • 1968 р. — доцент кафедри будівельної механіки корабля ЛКІ.
  • 1968 р. — у видавництві «Судостроение» вийшов у світ його підручник «Судовые устройства».
  • 1969 р. — участь у міжнародній нараді зі стандартизації ІСО у м. Київ.
  • 1969—1970 рр. — десятимісячне науково-педагогічне відрядження до Мічиганського університету в США.
  • 1970 р. — обраний членом Спілки морської архітектури і морських інженерів у Нью-Йорку (SNAME).
  • 1971 р. — затверджений у вченому званні доцента.
  • 1972 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Ефективність суднових рятувальних засобів і проблеми їх нормування».
  • 1973 г. — рішенням колегії ВАК СРСР присуджено науковий ступінь доктора технічних наук.
  • 1974—1975 рр. — професор кафедри конструкції корпусу суден ЛКІ.
  • 1974—1975 рр. — наукове відрядження у Велику Британію та Норвегію по лінії Мінморфлоту СРСР.
  • 1975 р. — почесний член Національного американського географічного товариства у м. Вашингтон.
  • 1975 р. — декан вечірнього факультету ЛКІ.
  • 1975 р. — затверджений у вченому званні професора і призначений ректором Миколаївського кораблебудівного інституту (МКІ).
  • 1976 р. — брав участь у засіданні Міжнародної організації зі стандартизації в м. Генуя (Італія) (ISO / ТК8 / ПК9).
  • 1976 р. — сприяв організації баскетбольної команди МКІ.
  • 1977—1980 рр. — керував розробкою Правил будування і обґрунтування оптимального архітектурно-конструктивного типу судна-газовоза.
  • 1978—1989 рр. — член редколегії всесоюзного науково-технічного і виробничого журналу «Судостроение».
  • 1979 р. — завершено будівництво навчального блоку «А» головного корпусу інституту на пр. Героїв Сталінграда (зараз пр. Героїв України).
  • 1979 р. — початок будівництва яхти «Ікар».
  • 1979 р. — брав участь у роботі Міжнародного конгресу з суднових конструкцій у Парижі.
  • 1981 р. — за успіхи в підготовці фахівців для народного господарства нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1982 р. — завершено будівництво навчального блоку «Б» головного корпусу інституту на пр. Героїв Сталінграда (зараз пр. Героїв України).
  • 1982 р. — у видавництві «Судостроение» вийшов у світ новий підручник «Судовые устройства» авторського колективу під керівництвом професора М. М. Александрова.
  • 1983 р. — вийшла в світ монографія «Безопасность человека на море» (Ленінград, «Судостроение»).
  • 1984 р. — завершено будівництво навчального блоку «В» головного корпусу інституту на пр. Героїв Сталінграда (зараз пр. Героїв України).
  • 1985 р. — завершено будівництво навчального блоку «Г» головного корпусу інституту на пр. Героїв Сталінграда (зараз пр. Героїв України).
  • 1985 р. — завершено будівництво спортивного табору в с. Коблеве на березі Чорного моря.
  • 1986 р. — затверджено спеціалізовану раду із захисту докторських дисертацій.
  • 1986 р. — завершено будівництво яхти «Ікар».
  • 1986 р. — за підготовку фахівців для народного господарства нагороджений орденом Жовтневої Революції.
  • 1987 р. — видано довідник «Судовые устройства» (Ленінград, «Судостроение»).
  • 1987 р. — завершено будівництво навчального блоку «Д» головного корпусу інституту на пр. Героїв Сталінграда (зараз пр. Героїв України).
  • 1986—1987 рр. — брав участь у роботі Урядової комісії з розслідування причин загибелі пасажирського лайнера «Адмирал Нахимов».
  • 1987—1988 рр. — керував розробкою Правил класифікації та побудови малотоннажних суден для Річкового Регістру СРСР.
  • 1988 р. — завершено будівництво оздоровчої бази відпочинку «Акваторія» у м. Очаків.
  • 1988—1991 рр. — голова робочої групи Ради Міністрів СРСР з безпеки на морі.
  • 1989 р. — брав участь у роботі Міжнародної конференції з питань суднобудування в Афінах.
  • 1990 р. — завершено переобладнання середнього чорноморського сейнера СЧС–150 в науково-дослідне судно «Дельта». Організація наукової експедиції на науково-дослідному судні МКІ «Дельта» за маршрутом: Миколаїв-Варна-Стамбул-Патри-Неаполь-Афіни-Стамбул-Миколаїв у рамках Всесоюзного науково-технічного проекту «Безопасность на море», Міжнародної науково-технічної конференції «STAB–90».
  • 1990 р. — відкрито школу гардемаринів при МКІ.
  • 1990 р. — брав участь в роботі Міжнародної конференції в Кобе (Японія) з безпеки на морі.
  • 1991 р. — обраний академіком Академії інженерних наук України, за його ініціативою було організовано відділення морської техніки і морських технологій Академії інженерних наук України.
  • 1991 р. — відкриті відділення МКІ у містах Київ і Керч.
  • 1992 р. — нагороджений медаллю А. С. Макаренка за заслуги в галузі освіти і педагогічної науки.
  • 1992 р. — присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
  • 1992 р. — участь у Міжнародній виставці-ярмарку «Euro Fishing 92» і інших презентаціях систем «САДКО» і «LASCOS» діловим колам зарубіжних країн в Більбао.
  • 1993 р. — перший рейс інститутського теплохода «Ольвія», призначеного для плавпрактики студентів.
  • 1993 р. — створено науково-виробничу компанію «АМІСО» для розробки, виготовлення і широкого впровадження комп'ютерних систем «САДКО» і «LASCOS».
  • 1993,15 лютого, Миколаїв — помер у своєму робочому кабінеті.

Наукова діяльність

Приділяв велику увагу організації наукової праці та реорганізації навчання в МКІ, багато зробив для розвитку і будівництва інституту. За педагогічну діяльність був нагороджений медаллю Макаренка.
Організував у МКІ раду із захисту докторських дисертацій, в якій головував. Працював над перетворенням МКІ у Морський технічний університет. Встановив міжнародні зв'язки МКІ в галузі вищої освіти. Академік Академії інженерних наук України (1991).
До кола наукових інтересів М. М. Александрова входили суднові пристрої, малотонажне кораблебудування та безпека на морі. Автор низки книг та монографій з цих питань. Список наукових праць М. М. Александрова перевищує 70 найменувань. Підготував 15 аспірантів. Автор низки винаходів.

Громадська діяльність

Проводив велику громадську діяльність. Очолював організацію «Демократична платформа КПРС» у м. Миколаїв. Активно підтримував рух за чесність і перебудову. Очолював комісію з науки та народної освіти Миколаївської обласної ради народних депутатів.

Вшанування пам'яті

Пам'ятний знак із скульптурним портретом М. М. Александрова, встановлений на будівлі Головного корпусу НУК ім. адм. Макарова
  • У 1995 р. на будівлі Головного корпусу НУК ім. адм. Макарова (у 1994—2004 рр. УДМТУ) було встановлено пам'ятний знак із скульптурним портретом М. М. Александрова.
  • У 1999 р. ім'я вченого надано великому морозильному рибопромисловому траулеру, побудованому на Чорноморському суднобудівному заводі (м. Миколаїв), «Профессор Александров».
  • За великі заслуги перед містом депутати міської ради обрали його почесним громадянином Миколаєва посмертно.
  • На будинку, в якому жив М. М. Александров, установлено меморіальну дошку.
  • Ім'я М. М. Александрова з 2001 р. носить Морський ліцей у Миколаєві, в якому діє меморіальний музей професора Михайла Александрова.

Праці

  • Александров М. Н. Безопасность человека на море / М. Н. Александров. — Л. : Судостроение, 1983. — 208 с.
  • Александров М. Н. Исследование условий работы якорных канатов: автореф. дис. … канд. техн. наук / М. Н. Александров ; ЛКИ. — Л., 1962. — 20 с.
  • Александров М. Н. Судовые устройства: учебник / М. Н. Александров. — Л. : Судостроение, 1968. — 372 с.
  • Судовые устройства: справочник / под ред. М. Н. Александрова. — Л. : Судостроение, 1987. — 656 с.
  • Судовые устройства: учебник / М. Н. Александров, Ю. Д. Жуков, А. С. Симоненко, Ю. А. Смирнов ; под ред. М. Н. Александрова. — Л. : Судостроение, 1982. — 320 с.

Джерела

  • Бугаенко Б. А. Ректор Николаевского кораблестроительного института Михаил Николаевич Александров (очерк научной, педагогической и гражданской деятельности) / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. — Николаев: УГМТУ, 1999. — 80 с.
  • Бугаенко Б. А. Николаевский кораблестроительный. Судьбы выдающихся выпускников и ученых НКИ–УГМТУ / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. — Николаев: УГМТУ, 2002. — 218 с.
  • История кораблестроительного факультета Николаевского кораблестроительного института — Украинского государственного морского технического университета имени адмирала Макарова / под ред. А. Ф. Галя, К. В. Кошкина. — Николаев: УГМТУ, 2000. — 168 с.
  • Николаевцы, 1789—1999 : энцикл. слов. : (200 персоналий, 1500 портр. и ил.) / гл. ред. В. А. Карнаух ; ред. совет: А. Г. Зеленский [и др.]. — Николаев: Возможности Киммерии, 1999. — 375 с. — (Николаевская библиотека ; вып. 7).
  • Романовский Г. Ф. Украинскому государственному морскому техническому университету — 75 лет (краткая историческая справка) / Г. Ф. Романовский, Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь // Вісті Акад. інж. наук України. — 1996. — № 1 (7). — С. 87–92.
  • Романовский Г. Ф. Николаевский кораблестроительный — этапы 75-летнего пути / Г. Ф. Романовский, Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь // Судостроение. — 1996. — № 11–12. — С. 63–65.
  • Енциклопедія Сучасної України. Т.1. А / співголова голов. редкол. І. М. Дзюба [та ін.]. — Київ: Координац. бюро ЕСУ НАН України, 2001. — 824 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.