Алеран (граф Барселони)

Алеран або Адельрам (*Aleran, бл. 800 852) граф Труа у 820852 роках, маркіз Готії, граф Барселони, Ампуріаса і Руссільйона у 849—850 роках (спільно з Ізембартом Отенським).

Алеран
фр. Aledramn (Aleran)
Народився 800
Помер 852[1]
Барселона, Іспанія
·загибель у битві
Національність франк
Діяльність граф
Знання мов каталанська
Титул граф Барселони
Посада Count of Barcelonad і count of Osonad
Термін 849—852 роки
Попередник Вільгельм Септиманський
Наступник Одалрік
Конфесія католицтво
Батько Вільгельм Блуаський
У шлюбі з Вільдрута
Діти 1 син та 1 донька

Життєпис

Походження достеменно невідомо. За однією з версій він був членом однієї з бічних гілок імператорської династії Каролінгів. Син Вільгельма (Гійом), графа Блуа. Народився близько 800 року. Був прихильником імператора Людовика I Благочестивого.

У 820 році його призначено намісником намісником Нурсії. Того ж року він стає графом Труа. У 834 році втратив батька. У 837 році Адеран брав участь у заснуванні абатства Монтермьо, потім він брав участь у поході короля Карла II Лисого проти військ його суперника Піпіна II, короля Аквітанського.

У 849 році на асамблеї в Нарбонні Адерам разом з Ізембартом Отенським був уповноважений підпорядкувати території, що підтримували Піпіна II і належали Вільгельму Септиманському. При цьому Адеран отримав титул маркіза Готії та графа Барселони.

Успішно провівши кампанію проти графа Вільгелмьа Септіманского, перемігши його арабського союзника Абд аль-Карім ібн Абд аль-Вахід ібн-Мугіта, Алеран і Ізембарт у 850 році захопили Барселону, Руссільон і Ампуріас. Адеран і Ізембарт разом правили Барселоною до 852 року, коли під час облоги міста арабами Адеран загинув. Після цього графом Барселонським призначено Одалріка.

Родина

Дружина — Вільдрута, донька Роберта III, графа Вормса

Діти:

  • Алеран (Адельрам) II (д/н-885), граф Лаона
  • Вандільмода

Джерела

  • Kienast, Walter: Die fränkische Vasallität; von den Hausmeiern bis zu Ludwig dem Kind und Karl dem Einfältigen; Frankfurt a.M: Klostermann; 1990
  • Collins, Roger (1995). Early medieval Spain: unity in diversity, 400—1000. Palgrave Macmillan. p. 301. ISBN 978-0-312-12662-9.
  • René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635
  1. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.