Алмаз-1А

Станція була створена спочатку в безпілотному варіанті. За базовий варіант була прийнята ДОС «Алмаз».

Двосторонній огляд не був реалізований через нерозкриття антени лівого борту (помилка циклограми розкриття). З цієї причини зйомка полярних областей вище 72° пн.ш. була можливою тільки при розвороті КА на 180° навколо вертикальної осі.

Розрахунковий термін існування був 30 місяців. Однак, підвищена сонячна активність в період польоту змусила кожні 24 доби (в середньому) здійснювати корекцію орбіти. З цієї причини запас палива для корекції орбіти був витрачений раніше прогнозованого. Керований спуск КА з орбіти був здійснений 17 жовтня 1992.

В ході експлуатації КА «Алмаз-1А» був накопичений великий матеріал по радіолокаційному зондуванню Землі в S-діапазоні. Було здійснено велику кількість унікальних експериментів з зондування морської поверхні, спостереженню течій, поверхневих проявів внутрішніх хвиль, спільні багаточастотні експерименти з РСА іноземних КА. Широко використовувалося зондування під крутими кутами на малих дальностях, де потенціал РСА вище.

РСА «Меч-КУ» — радіолокатор з синтезованою апертурою антени розробки НВО «Вега».

Радіолокаційна система включала в себе дві хвильових антенні ґратки розміром 1,5×15 м, що формують два окремих променя.

Характеристики:

• Робоча частота — 3 ГГЦ;
• Просторова роздільна здатність — 15 м;
• Поляризація сигналів — лінійна горизонтальна;
• Випромінювана потужність — 190 Вт (імпульсна), 80 Вт (середня);
• Тривалість зондуючого імпульсу — 0,07 і 0,1 мс;
• Частота повторення імпульсів — 3 кГц;
• Ширина променя САР на місцевості — 30 км;
• Ширина смуги захоплення — 350 км;
• Протяжність записи РЛ-зображення уздовж траси — 20-240 км.

Склад:

• Резервна РСА, аналогічна що використовувалася на КА «Космос-1870»
• Радіометр з робочими довжинами хвиль 08 і 5 см, що забезпечують отримання зображень в смузі шириною 600 км з просторовою роздільною здатністю 10-30 км і радіометричної точністю 0,3 гр.

Інформація з борту передавалася на землю за допомогою супутника-ретранслятора «Луч» в цифровому вигляді. Щодня забезпечувалася обробка до 100 знімків.

• НВО Машинобудування і Hughes STX уклали контракт на використання РЛ-знімків з борту станції в США. Доходи від реалізації склали 250 тис.$, хоча спочатку планувалося продати на 2 млн $.
• Зі станції «Алмаз-1А» була успішно здійснена розвідка льодової обстановки навколо теплохода «Сомов», затиснутого льодами в Антарктиді в період полярної ночі, і видано рекомендації щодо виведення його з льодового полону.

• С. В. Гарбук, В. Е. Гершинзон «Космические системы дистанционного зондирования Земли». — М., 1997.
• В. С. Верба, Л. Б. Неронский, И. Г. Осипов, В. Э. Турук «Радиолокационные системы замлеобзора космического базирования». Изд.: «Радиотехника», 2010.