Алніко

Алніко (від ал(юміній), ні(кель) і ко(бальт)) — магнітно-тверді сплави на основі системи залізо — кобальт — нікель — алюміній (8–12 % Al, 15–26 % Ni, 5–24 % Co, до 6 % Cu, до 1 % Ti, решта — Fe)[1].

Відрізняються кращими ніж у алні магнітними властивостями. Використовується у виробництві постійних магнітів для магнітних підшипників, генераторів та електродвигунів з постійними магнітами.

Згідно ГОСТ17809-72 сплав заліза (53 %), алюмінію (10 %), нікелю (19 %) и кобальту (18 %) має маркування ЮНДК.[2]

Див. також

Примітки
  1. Cullity, B. D.; C. D. Graham (2008). Introduction to Magnetic Materials. Wiley-IEEE. p. 485. ISBN 978-0-471-47741-9
  2. http://docs.cntd.ru/document/gost-17809-72 ГОСТ 17809-72. Материалы магнитотвердые литые. Марки.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.