Алонсо де Охеда

Алонсо де Охеда (1466—1515) — іспанський конкістадор та мореплавець. Керував експедиціями, які відкрили узбережжя Гвіани, Венесуели, острова Кюросао, Аруба, озеро Маракайбо та півострів Гуахіре. Заснував першу іспанську фортецю у Південній Америці.

Алонсо де Охеда
Народився 1466[1][2]
Торрехонсільйо-дель-Рей, Куенка, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія
Помер 1515[1][2]
Санто-Домінго, Домініканська Республіка
Країна Іспанія
Діяльність мандрівник-дослідник, Конкістадор
Знання мов іспанська
Членство Columbus Conquistador Forced
Роки активності з 1493

Біографія

Алонсо народився у місті Куенсе, походив із старовинного шляхетського роду, в ранній юності служив пажем герцога Медіна-Челі.

Коли у 1493 році стало відомо про відкриття Колумба, то де Охеда відправився з ним у нову експедицію. В Америці Охеда відкрив на Еспаньйолі (Гаїті) поблизу Сібао родовище золота. Він швидко кар'єрно просувався. Назабаром командував загоном з 400 вояків та фортом Святого Фоми на Еспаньйолі. На цих посадах проявив себе хороброю, розумною людиною.

Експедиції Алонсо де Охеда

У 1496 році Охеда повернувся до Іспанії. Він вирішив самостійно організувати експедицію. 18 травня 1499 року з командою з 57 моряків він та Амеріго Веспуччі вийшли з Кадісу. Коли вони досягли бухти Оянок, то Охеда та Веспуччі розділилися. Охеда дослідив узбережжя Гвіани та Венесуели, дійшов до гирла річки Оріноко та вийшов у Карибське море. Тут він намагався збирати перли, але тут все було зібрано попередниками.

Біля мису Кодер Охеда зустрівся з Веспуччі, після чого вони відкрили острови Кюросао, Аруба, затоку Венесуела, озеро Маракайбо та півострів Гуахіра. Потім вони повернулися до Європи.

Незабаром Охеда домігся для себе звання намісника Венесуели та організував нові експедиції. У 1502 році до затоки Маракайбо, в 1509 — північної приморської частини сучасної Колумбії (Нової Андалусії), під час якої він добрався до гирла річки Атрато, де у 1510 році заклав першу іспанську фортецю у Південній Америці — Сан-Сабастьян.

Алонсо де Охеда вніс значний внесок у географічні відкриття, розвідав південноамериканське узбережжя від гирла Амазонки до Центральної Америки завдовжки більш ніж 3 тисячі кілометрів.

Джерела

(ісп.)

  • López de Gómara, Francisco. Medina del Campo (1555). Historia General de las Indias. 1553; Zaragoza.
  • Enciclopedia Ilustrada Cumbre — Tomo 10 (1993). Página 231. 32ª. México: Editorial Hachette Latinoamérica, S.A. de C.V. ISBN 970-611-125-5.

Примітки
  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #141969148 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.