Алрік і Ерік

Походили з роду Інґлінґів. Згідно з Сагою про Інґлінґів, Алрік, син конунґа Аґні, правив разом з братом Еріком (умовно вважають Еріком I). Вони були могутні і дуже войовничі, володіли різними мистецтвами. У них було звичай їздити верхи, привчаючи коня йти кроком або риссю. Їздили вони верхи чудово і дуже змагалися в тому, хто з них кращий наїзник й у кого краще коні. Одного разу брати виїхали на своїх кращих конях, відбилися від інших людей, заїхали в якісь поля і назад не повернулися. Їх поїхали шукати і знайшли обох мертвими з проломленими черепами. У них не було з собою ніякої зброї, тільки вудила, і люди думають, що вони вбили один одного вудилами.

У цьому місці Сноррі Стурлусон можливо помиляється щодо смерті Еріка. Бо в сазі Тьодольва сказано: «Алрік, піднявши руку на Еріка, сам від руки братової помер». Про смерть же Еріка нічого не кажеться. У «Сазі про Хрольфа, сина Ґаутрека» сказано, що після загибелі Алріка Ерік прожив довге життя.

«Сага про Ґаутрека» оповідає про відомого вікінга Старкада, що бився на боці Алріка і Еріка в численних походах. Потім він залишив свейських конунгів. Старкад та Алрік з Еріком стали ходити у морські походи окремо.

Саксон Граматик у «Діяннях данів» конунґ Ерік був товаришем по походам Фроде, сина данського конунґа Фрідлейва. Також він розповідає як конунг норманів Ерік пішов війною на свеїв, що воювали з гетським конунґом Гестібліндом. Останній запросив допомогу у норманів та данів, яких очолив Ерік. Свейський конунґ Алрік запропонував вирішити результат війни герцем між конунґами. Під час поєдинку Алріка було вбито, а Еріка важко поранено, але через деякий час вилікувався й став правити Сверіке. Саксон Граматик вважає Еріка першим королем свеїв, який мав це ім'я.

Про дружину Алріка відсутні відомості, у Еріка нібито дружиною була Інґіґерда (начебто сестра Фроде Данського), відомо про їх дітей. Синами Алріка були Інґві та Альв, а Еріка I — Торнбьйорґ. Остання за правління батька отримала частину володінь й навіть називала себе конунґом. Відмовилася від володінь після шлюбу з Грьольвом, сином данького конунґа Ґаутрека. Про це йдеться в «Сазі про Ґаутрека».

• Snorre Sturlasson (1991). Nordiska kungasagor. 1, Från Ynglingasagan till Olav Tryggvasons saga. Stockholm: Fabel. sid. 42-43. Libris 1266026. ISBN 91-7842-122-5
• Ekrem, Inger (editor), Lars Boje Mortensen (editor) and Peter Fisher (translator) (2003). Historia Norwegie. Museum Tusculanum Press. — p. 77. — ISBN 8772898135.
• John McKinnell, Meeting the Other in Norse Myth and Legend, DS Brewer, 2005, p. 70, ISBN 978-1-84384-042-8.