Альберто Суппічі

Альберто Орасіо Суппічі (ісп. Alberto Horacio Suppici, нар. 20 листопада 1898, Колонія-дель-Сакраментопом. 21 червня 1981, Монтевідео) — уругвайський футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, привів збірну Уругваю до перемоги на першому чемпіонаті світу 1930 року.

Альберто Суппічі
Альберто Суппічі
Особисті дані
Повне ім'я Альберто Орасіо Суппічі
Народження 20 листопада 1898(1898-11-20)
  Колонія-дель-Сакраменто,
Уругвай
Смерть 21 червня 1981(1981-06-21) (82 роки)
  Монтевідео, Уругвай
Зріст 167 см
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1915–1923 «Насьйональ» 143 (6)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1922–1923 Уругвай (ФУФ)
1924–1927 «Пеньяроль»(юн.)
1928–1932 Уругвай
1935 «Сентраль»
1935–1941 Уругвай
1945 «Пеньяроль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Футболом займався з юнацького віку, коли став грати за дитячі і молодіжні команди «Насьйональ», за основу якого грав в 1915-1923 роках. 

Кар'єра тренера

У 18 років заснував у рідному місті клуб «Пласа Колонія». Потім працював викладачем фізичної культури.

У 1922-1923 роках у період розколу уругвайського футболу Суппічі очолював збірну Уругваю, яка представляла Федерацію футболу Уругваю (ФУФ). Під його керівництвом збірна ФУФ зіграла 5 ігор з Аргентиною і одну із Чилі, з яких 3 матчі виграла, 2 рази зіграла внічию і лише в одному поступилася[1]. Потім працював з юнаками в «Пеньяролі».

З 1928 року тренував збірну Уругваю. Офіційно його посада в збірній на ЧС-1930 називалася «технічний директор»[2]. На тому турнірі в його тренерський штаб також входили Педро Аріспе, Ернесто Фіголі, Луїс Греко і Педро Олів'єрі.

Суппічі відомий своїм вольовим рішенням відрахувати в останній момент з команди суперзірку уругвайського футболу воротаря Андреса Масалі, олімпійського чемпіона 1928 року, через порушення спортивного режиму. Однак, це рішення не вплинуло на підсумковий результат і Уругвай все одно виграв домашній чемпіонат світу.

У 1935 році Суппічі три місяці керував клубом «Сентраль» (нині — «Сентраль Еспаньйол»), проте потім знову повністю зосередився на збірній Уругваю, якою керував до 1941 року, що є одним з найкращих показників по тривалості перебування на посаді головного тренера цієї команди. Також Альберто працював з командою на трьох Чемпіонатах Південної Америки — 1929 року (3 місце), 1937 року (3 місце) та 1939 року (2 місце)

У 1945 році керував «Пеньяролем» і привів команду до титулу чемпіона Уругваю.

Альберто Суппічі помер у Монтевідео 21 червня 1981 року у віці 82 років. На честь нього названий стадіон клубу «Пласа Колонія» його рідного міста Колонія-дель-Сакраменто[3].

Титули і досягнення

Як гравця

Як тренера

Примітки

  1. Martín Tabeira (30 листопада 2002). Uruguay International Matches Dissident Association 1922-1925 (ісп.). rsssf.com. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 3 вересня 2011.
  2. Газета СПОРТ-ЕКСПРЕС. Архів оригіналу за 27 червня 2006. Процитовано 25 жовтня 2016.
  3. Расположение стадиона на Google-Maps

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.