Аль-Джагіз
Абу Усман Амр ібн Багр аль-Джагіз (араб. الجاحظ; 775, Басра, Аббасидський халіфат — 868, Басра, Аббасидський халіфат) — арабський вчений, письменник, богослов, мутазиліт, філолог, основоположник середньовічної арабської художньої прози адаба та арабської літературної критики[3].
| Аль-Джагіз | |
|---|---|
| араб. عمرو بن بحر بن محبوب الكناني البصري | |
 | |
| Ім'я при народженні | Абу Усман Амр ібн Багр аль-Джагіз |
| Прізвисько | أبو عُثمان і الجاحظ |
| Псевдо | الجاحظ |
| Народився |
775[1] Басра, Ірак |
| Помер |
868[2] Басра, Ірак ·падінняd |
| Національність | араби |
| Діяльність | письменник, богослов |
| Знання мов | арабська |
| Напрямок | сатира, гамрійят |
| Жанр | сатира |
| Magnum opus | Трактат про негрівd, The Book of eloquence and demonstrationd, Книга тваринd, Book of Misersd і Плюси і мінусиd |
| Конфесія | іслам |
| |
Життєпис
Народився у 775 році в місті Басра, Аббасидський халіфат. Отримав прізвисько «Аль-Джагіз» (означає «булькатий») через вади очей. Потім переїхав у Багдад. У похилому віці Аль-Джагіз повернувся в Басру, де провів решту своїх днів.
Найбільш значні його сатиричні твори: «Книга про скупих» (збірник анекдотів) і «Послання про квадратности і округлості» (викриття, вислови та новели, що висміюють різні види тупоумства і догматичності вченого, який не бажає знати нічого нового).
На честь Аль-Джагіз названий кратер на планеті Меркурій.
Джерела
- Ch. Pellat «al-Djähiz» // The Encyclopaedia of Islam. — Leiden, 1965. T. II. — Cc. 385—387.
- Kennedy, Hugh (2006). When Baghdad Ruled the Muslim World: The Rise and Fall of Islam's Greatest Dynasty. Cambridge, MA: Da Capo Press. ISBN 978-0-306814808.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118680919 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Нотатки про сучасну арабську літературу ЛітАкцент