Аль-Муганна бін Джайфар

Походив з клану Яхмед племенної підгрупи Атік племені Азд (нащадків набатеїв або сабеїв). Син шейха Джайфара аль-Яхмеді. після смерті імама Абдулмаліка бін Гумейда 29 квітня 840 року оголошений новим правителем імамату. Цим продовжено протистояння клану Яхмед з очільниками Атіки.

Розпочав політику з централізації держави, оскільки до цього вона фактично була племенним союзом з релігійною (ібадитською) основою. Реорганізував війська, створивши флот у 300 військових суден. Також ополчення (шурат) було замінено постійною армією у 10 тис. піхоти й 9 тис. кінноти і верблюноти. Водночас активно сприяв поширенню ідей ібадизму серед арабських племен.

Зростання населення спричинило потребу збільшити вирощування харчів, розвивати сільське господарство. Тому за наказом імама проведено роботи зі розбудови зрошувальних систем Афладж.

Поступова монархічна діяльність спричинила конфлікт з улемами, які за попередніх імамів мали чималу владу, фактично контролюючи імамат. Втім спроби улемів позбавити Аль-Муганну посади імама зустріли жорстокий опір. Невдовзі повстало плем'я бану-джуланд, представники якого були першими імамами. Але після запеклих боїв імам здобув перемогу, знищивши значну частину бану-джуланду.

Помер 851 року. Новим імамом було обрано Аль-Сальта бін Маліка, очільника підгрупи Атік.

• al-Rawas, Isam Ali Ahmad (1990) Early Islamic Oman (ca — 622/280-893): a political history. Doctoral thesis, Durham University.
• Al-Salmi, Abdulrahman (2001) The Omani siyar as a literary genre and its role in the political evolution and doctrinal development of Eastern Ibadism, with special reference to the epistles of Khwarizm, Khurasan and Mansura. Doctoral thesis, Durham University.