Аназарб
Аназа́рб (лат. Անազարբուս; лат. Anazarbus) — місто-фортеця в Кілікії. Нині розміщується на території Туреччини в районі Чукурова провінції Адана .
| Аназарб Անազարբուս | |
|---|---|
|
| |
| 37°15′21″ пн. ш. 35°54′00″ сх. д. | |
| Країна |
 Туреччина |
| Розташування | район Чукурова |
| Тип |
населений пункт давньогрецька пам'ятка археологіїd стародавнє містоd і місце розкопок |
  Аназарб Аназарб (Туреччина) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
На початку нашої ери мало назву Цезарея; перебудована Юстином I у VI столітті після землетрусу місто почало йменуватись Юстинополем.
З XI століття було столицею незалежного вірменського князівства Рубенідів[1]. За часів правління Рубенідів і входження до складу Кілікійського вірменського царства, спустошене місто було заселено й обнесено стіною. В було збудовано низку церков, руїни однієї з них XII століття збереглись дотепер. 1905 року вона була сфотографована Гертрудою Белл, зокрема вона зняла вірменський напис навколо карнизу церкви, який ще за півстоліття до неї скопіював Віктор Лангуа. Нині напис відсутній на споруді[2]
Відомі особи
- Педаній Діоскорід, грецький натураліст I століття
- Оппіан, грецький епічний поет II століття
Галерея
Триумфальная арка південної брами міста
Мозаїка
Західна брама
Примітки
- Князівство Рубенідів Кілікії в міжнародних відносинах на Близькому Сході у 20-30-их роках XII ст. //Византийский временник //Інститут історії // том 55; с. 163; — 1994 р.
- Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино», стор. 22 (161) 2009 р. ISBN 978-5-9901129-5-7
Посилання
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.