Анастасіос Хрістоманос

Анастасіос Хрістоманос (грец. Αναστάσιος Χρηστομάνος, 8 березня 1841, Відень — 1906) — грецький хімік, засновник науки хімії в Греції.

Біографічні відомості

Анастасіос Хрістоманос народився у Відні 1841 року. Походив із аристократичної сім'ї Манос, яка після смерті Христоса Маноса змінили прізвище на Христоманос. Ранні роки пройшли у місті Мельник[1][2] (сучасна Болгарія). 1855 року родина переїхала до Відня. 1858 року отримав атестат про завершену середню освіту у професійній кваліфікаційній школі Відня та вирішив здавати вступні іспити до Віденського технічного університету, але вирушив до Берліна. Там він навчався від 1859 року, продовжив навчання в Карлсруе (до 1861 року), а завершив зрештою Гейдельберзький університет[3].

1862 року повернувся до Греції і був призначений у Національний педагогічний коледж. З 1863 року працював на посаді професора[4], викладав хімію в Афінському університеті до 1906 року, обіймав посаду декана в період з 1897 по 1898 рік.

1866 року входив до складу Грецького комітету експертів, які стежили за вулканічною активністю в Неа-Камені, Санторіні. Під час свого перебування на Санторіні викладав загальну хімію. Того самого 1866 року він одружився з дочкою придворного лікаря Ліндермаєра. Із дружиною мав чотирьох синів і дочку. Син Константінос Христоманос став значним новогрецьким письменником. У період з 18 січня 1868 року по 1906 рік знову викладав загальну хімію в Афінському університеті.

1887 року Анастасіос Хрістоманос заснував лабораторію, відому як «Мегало Хіміо» (грец. Μεγάλο Χημείο) по вулиці Солона в Афінах, сам керував її будівництвом та оснащенням. Лабораторія відкрилася 1889 року. 24 жовтня 1895 року Анастасіос Хрістоманос спільно із вчителями Константіносом Міцопулосом, Георгіосом Аргіропулосом, Спірідоном Міліаракісом і Анастасіосом Дамвергісом представили меморандум з пропозицією створити Фізико-математичний інститут, об'єднавши факультети фізики і математики зі школою філософії. Об'єднання було завершене королівським указом від 3 червня 1904 року[5].

Основні роботи
  • Αναλυτικοί πίνακες , 1885
  • Στοιχεία Χημείας" (δια την εκπαίδευσιν), 1887
  • Ανόργανος και οργανική χημεία , τόμος Α΄, 1887
  • Ανόργανος και οργανική χημεία , Τόμος Β΄, 1887
  • Εισαγωγή εις την χημεία , 1891

Примітки
  1. Αθανάσιος Ε. Καραθανάσης, Εταιρεία μακεδονικών Σπουδών, "Μια Ελληνική μαρτυρία από τη Βιέννη για τις πρώτες συλλήψεις των συνεργατών του Ρήγα Βελεστινλή", Θεσσαλονίκη, σ. 92[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Άρθρο Έλενας Μοσχίδη, Ελευθεροτυπία, 28 Νοεμβρίου 2009
  3. Κανδήλη Ι.: "Ξαβ. Λάνδερερ και Αναστ. Χρηστομάνος: Οι δύο πρώτοι μεγάλοι διδάσκαλοι της Χημείας στην Ελλάδα", Βιομηχανική Επιθεώρησις 49, 565-569. Αύγουστος 1981
  4. Ιστορία του Τμήματος Χημείας του πανεπιστημίου Αθηνών. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 20 лютого 2019.
  5. Πανεπιστήμιο Αθηνών, Κοσμητεία Θετικών Επιστημών: "Ιστορικά Στοιχεία". Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 11 березня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.