Ангело Мюллер

1 жовтня 1911 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни, після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері.

З 15 березня 1938 року — командир 31-го артилерійського полку. З 15 червня 1940 року — командир 131-го артилерійського командування. 31 грудня 1941 року відправлений у резерв на лікування. З 10 квітня 1942 року — командир 128-го артилерійського командування. 25 жовтня 1942 року знову відправлений у резерв на лікування гепатиту. З 25 вересня 1943 року — офіцер 3-го вищого артилерійського командування. З 27 березня 1944 року — командир 308-го вищого артилерійського командування.

10 травня 1945 року втік у Швецію і добровільно здався шведській владі, був призначений комендантом табору для інтернованих. 2 червня радянське посольство подало прохання про екстрадицію Мюллера, яке задовольнили 30 листопада. 24 січня 1946 року був переданий представникам СРСР. 9 травня 1950 року засуджений військовим трибуналом військ МВС Білоруського округу до 25 років ув'язнення в таборах праці. 6 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

11 травня 1921 року одружився з Ельзою Гюбнер, дочкою генерал-лейтенанта Отто фон Гюбнера.

• Фанен-юнкер (1 жовтня 1911)
• Фенріх (25 травня 1912)
• Лейтенант (1 листопада 1913)
• Обер-лейтенант (17 січня 1917)
• Гауптман (1 лютого 1923)
• Майор (1 квітня 1935)
• Оберст-лейтенант (1 січня 1936)
• Оберст (1 червня 1938)
• Генерал-майор (1 квітня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1944)

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест 2-го класу (12 березня 1915)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Залізний хрест 1-го класу (2 липня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (25 серпня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу

• Біографія Ангело Мюллера.