Ангон (зброя)
А́нгон (давн.в-нім. ango, давн-англ. anga, грец. ἄγγων) — метальна середньовічна зброя, уживана франками, а також іншими германськими народами. Призначенням її було уповільнювати рух противника і заважати йому керувати щитом під час битви[1]. Назва походить від германського слова зі значенням «гак», «вістря», «шип».
Ангон являв собою вид списа: наконечник з відставленими ззаду зубцями насаджувався на дуже довге і важке древко, яке, тягнулось по землі в той час, коли наконечник впивався в щит ворога, що позбавляло або суттєво обмежувало його можливість захищатися. Якщо ж кинутий ангон потрапляв в тіло ворога, то криві вістря наконечника не дозволяли витягнути його з рани і тому ангон цілком справедливо вважався жахливою зброєю франків[2].
У римській армії використовували аналог цієї зброї, який звався пілум[3].
Примітки
- Ангон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Словопедія
- Пилум // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)