Андрус (вулкан)

Топографічна мапа хребта Еймса, вулкани Андрус, Костюшко, Кауффман (масштаб 1:250,000)

Вулкан Андрус був уперше виявлений експедицією Антарктчної служби Сполучених Штатів Америки у 1939—1941 роках під керівництвом Річарда Берда.[3] Був обстежений Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1964–1968 роках.

Вулкан був названий, «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN), на честь лейтенанта ВМС США Карла Х. Андруса, лікаря і начальника антарктичної станції Берд у 1964 році.

Він розташований в південній частині хребта Еймса і є найвищим і найстарішим із трьох щитових вулканів, які утворюють цей хребет. Вулкан лежить приблизно за 100 км на схід — північний схід від вулкана Берлін. Інші вулкани Костюшко (2910 м)[4] і Кауффман (2365 м), на декілька мільйонів років молодші ніж Андрус, який має вік приблизно в 11 мільйонів років. Незважаючи на свій вік, Андрус і Костюшко добре збереглися, а їхні вершини увінчані кальдерами діаметром в 5 і 3 км, відповідно.[2] ​​У 1977 році була виявлена слабка фумарольна активність вулкана Кауффман, який розташований у північній частині хребта Еймса, за 22 км від вулкана Андрус.[1][5]

На захід від кальдери вулкана Андрус розташований невеликий конус, який має вік менше 100 тис. років, що дає привід вважати, що ще тоді вулкан був активний.[2]

Боенніґаусен (англ. Mount Boennighausen, 75°47′ пд. ш. 132°18′ зх. д.) — гора висотою 2970 м[6] у хребті Еймса в Землі Мері Берд, і знаходиться на північно-північно-східному схилі вулкана Андрус, на відстані від нього за 3,2 км[7] і за 7 км на південь — південний захід від вулкана Костюшко.[8]

Гора була обстежена Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1959–1965 роках. Названа, «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN), на честь лейтенанта ВМС США Томаса Л. Боенніґаусена, директора АЕС, антарктичної станції Мак-Мердо у 1966 році, а згодом цивільного інженера в штаті командувача ВМС США сил підтримки Антарктичних експедицій в сезони 1969–1970 і 1970–1971 років.[8]

Долина Брауна (англ. Brown Valley, 75°38′ пд. ш. 132°12′ зх. д.) — долина[9], яка має вигляд доволі правильної прямокутної форми, покритої льодом площини, розмірами приблизно 7х7 км, в північній — північно-східній частині хребта Еймса у Землі Мері Берд. Вона із трьох сторін затиснута горами: на північному заході вулканом Кауффман, на південному сході — вулканом Костюшко, а з південного заходу гірською сідловиною, хребтом Гардінер Рідж, який поєднує обидва вулкани.

Долина була обстежена Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1959-65 роках, і названа «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN) на честь Томаса І. Брауна, учасника програми антарктичних досліджень США та метеоролога на станції Берд в 1963 році.

• Список вулканів Антарктики

• Mount Andrus. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.) (англ.)
• LeMasurier, W. E.; Thomson, J. W. (eds.) (1990). Volcanoes of the Antarctic Plate and Southern Oceans (англ). American Geophysical Union. с. 512 pp. ISBN 0-87590-172-7. (англ.)
• U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Вулкан Андрус (англ.)