Анна Маньяні

А́нна Манья́ні (італ. Anna Magnani; 7 березня 1908(19080307), Рим — 26 вересня 1973, Рим) — італійська акторка театру і кіно, виконавиця гострохарактерних та трагедійних ролей більш ніж у 50 фільмах, спектаклях та телефільмах.

Анна Маньяні
італ. Anna Magnani
Народилася 7 березня 1908(1908-03-07)[1][2][…]
Рим, Королівство Італія
Померла 26 вересня 1973(1973-09-26)[3][4][…] (65 років)
Рим, Італія
  • рак підшлункової залози
    • Громадянство  Італія
    Діяльність акторка, сценаристка, кіноакторка
    Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
    Роки діяльності 1928 — 1972
    У шлюбі з Goffredo Alessandrinid
    IMDb nm0536167
    Нагороди та премії
    Оскар (1955)
     Анна Маньяні у Вікісховищі

    Життєпис

    Народилася в Римі. Про батьків її майже нічого не відомо; з самого народження Анну виховувала бабуся. Дівчині більше подобалося бути на самоті, читати романи «плаща й шпаги». У 1923 році Анна побувала у Єгипті, де зустрілася з матір'ю. Повернувшись, Маньяні приймає рішення стати акторкою. Наступного року вона поступає до Академії драматичного мистецтва ім. Елеонори Дузе. Ще під час навчання її запрошують до провідної театральної трупи Рима, з якою Анна укладає першій свій контракт на півтора року. Але довгий час вона грала другорядні ролі. Лише з 1928 року Маньяні починає грати головні ролі в театрі (колишня прем'єрша вийшла заміж й залишила театр). В цьому ж році вона гастролює разом з театральною трупою в Аргентині.

    У 1934 році Анна Маньяні вперше знялася у кіно («Сліпа із Сорренто»). Але її дебют пройшов непоміченим. Спочатку Маньяні не бажали запрошувати на головні ролі, вважаючи її обличчя некіногенічним. Так тривало досить довго — невеличкі ролі, ролі у спектаклях.

    Зірковий час настає у 1945 році, коли вона зіграла у фільмі Роберто Росселліні «Рим — відкрите місто». Після цього фільму Анна багато знімається вже у головних ролях. За п'ять років — у 13 кінострічках. Її героїні — це прості жінки, люди з народу. Але з 1951 року Маньяні не запрошують для участі у фільмах. Тоді вона переїздить до Голлівуда, де має великий успіх. За роль у фільмі «Татуйована троянда» Маньяні отримує премію «Оскар». Але на початку 60-х років Анна Маньяні вичерпує ресурс своїх героїнь, тому повертається до Італії. Тут вона знову грає в театрі, знімається у телефільмах.

    Померла в Римі 28 вересня 1973 року.

    Фільмографія
    • 1934 — Сліпа із Сорренто / La cieca di Sorrento — Анна — коханка Ернесто
    • 1938 — Княжна Тараканова / La principessa Tarakanova - Марієтта
    • 1941 — Тереза Венерді / Teresa Venerdì — Маддалена Тінтіні / Лоретта Пріма
    • 1943 — Останній вагон / L'ultima carrozzella
    • 1945 — Рим, відкрите місто / Roma città aperta — Піна
    • 1946 — Геть багатство! / Abbasso la ricchezza!
    • 1946 — Геть злидні
    • 1946 — Бандит / Il bandito — Лідія
    • 1947 — Депутатка Анджеліна / L'onorevole Angelina — Анджеліна Б'янкі
    • 1947 — Мрії на дорогах / Molti sogni per le strade
    • 1948 — Любов / L' Amore — жінка/Нанні
    • 1951 — Найкрасивіша / Bellissima — Маддалена Чекконі
    • 1959 — Золота карета / Le Carrosse d'or — Камілла / Коломбіна
    • 1955 — Татуйована троянда / The Rose Tattoo — Серафина Дель Роза
    • 1956 — Сестра Летиція / Suor Letizia
    • 1957 — Дикий вітер / Wild Is the Wind
    • 1959 — Пекло в місті / Nella città l'inferno — Егле
    • 1960 — Схильний до втечі / The Fugitive Kind — Леді Торренс
    • 1962 — Мама Рома / Mamma Roma — Мама Рома

    Нагороди

    Примітки
    1. Encyclopædia Britannica
    2. SNAC — 2010.
    3. Маньяни Анна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.