Анодна батарея

Ано́дна батаре́ябатарея з сухих елементів або акумуляторів, призначена для живлення лампової радіоапаратури з автономним живленням. Являє собою батарею з послідовно з'єднаних гальванічних елементів (зазвичай марганцево-цинкових). Термін «Анодна батарея» вживається також як умовна назва будь-якого джерела напруги, яку подають на анод (батарея, випрямляч, перетворювач тощо).

45-вольтова анодна батарея виробництва США

Напруга більшості анодних батарей лежить у межах від декількох десятків до ста і більше вольт. Батареї можуть бути з'єднані разом послідовно для отримання необхідної робочої напруги.

У Великій Британії та в деяких інших країнах, анодна батарея батарея була відомою під назвою «батарея високої напруги» (англ. high tension battery).

Незважаючи на те, що батарейна лампова апаратура практично вийшла з ужитку, анодні батареї випускаються промисловістю досі для використання в інших цілях.

Характеристики деяких анодних батарей

Нижче наведені характеристики деяких анодних батарей, що випускалися в СРСР.

НайменуванняЕРС, ВПочаткова ємність, А•годПризначення
31-САМЦЧ-0,02
(ГБЧ-СА-30, «Слух»)
310,02Для слухових апаратів
65-АНМЦ-1,3п («Тула»)65 (анод)
2,5 (накал)
1,3
29,5
Для радіоприймачів
70-АМЦГ-5 (БС-Г-70, «Дружба»)705Для радіоприймачів
68-АМЦ-Х-0,6
(БАС-60-Х-0,6)
680,6Для радіоприймачів
та апаратури зв'язку
87-ПМЦГ-0,15 (ГБ-80)870,15Для приймачів і дозиметричної апаратури
102-АМЦ-У-1,0 (БАС-80-У-1,0)1021,0Для радіоприймачів
та апаратури зв'язку
120-АМЦГ-0,27 (БАС-Г-120)1200,27Для радіоприймачів
та апаратури зв'язку

Окрім сухих анодних батарей (БАС), готових до експлуатації, до 1930-х — початку 1940-х рр. випускалися і «мокрі» (БАМ), які працювали з рідким електролітом. Перед використанням такої батареї до її елементів необхідно було залити воду. «Мокрі» батареї радіоаматори успішно виготовляли самі.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.